Глава МЗС Литви заявив, що Україні потрібні танки Leopard або Abrams
Він зазначив, що запаси зброї радянського зразка закінчуються не лише в Україні, а й скрізь у світі, оскільки їх уже не виробляють або виробляють у дуже малих кількостях. За його словами, Україна може зіткнутися "навіть з елементарним браком боєприпасів".
Ландсбергіс вважає, що найкращим новим типом озброєння, яке можна доправити зараз, є західні основні бойові танки, як-от німецький Leopard або американський Abrams. Він додав, що, на думку військових експертів, вищезгадане озброєння могло б змінити ситуацію, що "дало б змогу зрушити фронт і просунутися далі".
Дипломат також зазначив, що танки, вироблені в західних країнах, використовують стандартизовані боєприпаси, і якщо одна країна надає танки, будь-яка інша країна може надати боєприпаси.
Також, за словами Ландсбергіса, Україні потрібні ракети великої дальності й авіація.
Контекст:
Німеччина від початку війни 2014 року надавала Україні фінансову допомогу, допомагала лікувати поранених українських військовослужбовців, але відмовлялася від надання зброї. Після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року ФРН змінила свою позицію щодо постачання зброї до зон конфлікту й погодилася постачати озброєння в Україну.
ЗСУ, зокрема, уже надійшли від Німеччини протитанкова зброя, самохідні гаубиці, зенітні самохідні установки Gepard, система ППО, РСЗВ, а також каски, обмундирування, намети й медикаменти.
На початку грудня Німеччина надала новий пакет допомоги ЗСУ й запланувала в майбутньому постачання ще семи самохідних зенітних установок Gepard.
7 грудня голова оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнесс Штрак-Ціммерман повідомила у Twitter, що США схвалили постачання німецьких танків Leopard 2 Україні. За словами політикині, американські партнери очікують, що Німеччина виконає свої зобов'язання.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба в інтерв'ю ARD 11 грудня нагадав, що Німеччина пообіцяла Україні подальше постачання озброєння, але це не стосується бойового танка Leopard 2, про який неодноразово просили в Києві. Він зазначив, що "такого рішення ще не ухвалено, зобов'язань немає", але українська сторона "над цим працює". Водночас Україна "не розуміє лінії аргументації" ФРН, додав міністр.