"Я зрозумів, що Росія не зупиниться у Криму". Дещиця вперше розповів про розмову з Лавровим у березні 2014-го

"Як приклад: я з перших днів на посаді міністра намагався сконтактувати з [главою МЗС РФ Сергієм] Лавровим, але він відмовлявся говорити. У відповідь ми отримували лише сигнали: "Ми не будемо визнавати цей уряд і спілкуватися із цим міністром". Хоча ми зналися з Лавровим – у часи головування України в ОБСЄ було кілька переговорів, у яких ми обидва брали участь. Але під тиском США Лавров погодився на зустріч", – сказав Дещиця.

Він зазначив, що ця зустріч відбулася – символічно – у Гаазі. Лавров погодився говорити лише віч-на-віч.

"Я про зміст цієї розмови ще ніколи публічно не розповідав. Це було 24 березня. Я почав переговори з того, що звинуватив Росію в нападі на Крим, у порушенні всіх наявних договорів, і сказав, що тепер Росія не може розраховувати на будь-які добросусідські відносини. Лавров на це відповів, мовляв, "про Крим забудьте, це питання закрите". І з контексту сприймалося так, що "тепер давайте говорити про наступні території". Саме тоді я зрозумів, що Росія не зупиниться у Криму", – розповів колишній в. о. міністра.

Він нагадав, що невдовзі після цього розпочалося російське вторгнення на Донбас.

"На жаль, коли ми просили Захід про допомогу зброєю, реакція лишалася такою, як після Криму. Тобто її не було. Але дипломатична допомога була", – додав Дещиця, згадавши переговори, які відбулися у квітні у Женевському форматі (у них, окрім України та Росії, брали участь США і Євросоюз) на рівні глав МЗС. На думку дипломата, для України цей формат виявився дуже успішним, і в підсумку Росія більше не погодилася на продовження таких зустрічей.

Дещиця зазначив, що ще одна зустріч із Лавровим у нього відбулася у травні 2014 року у Відні, і вона продемонструвала, чому росіянам було вигідніше говорити за посередництва окремих країн.

"Тоді роль "миротворця" спробував узяти на себе тодішній міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц, який згодом став прем'єром цієї країни. Він справді думав, що нас можливо "помирити". Пояснював, мовляв, "звичайно, не можна було так робити, але що сталося, то сталося, і давайте надалі жити дружно". Я навіть пам'ятаю, як представники австрійської служби протоколу – очевидно, з його згоди – на заключному фотографуванні учасників засідання намагалися поставити мене поряд із Лавровим. Цього, звісно, не сталося, я відійшов убік", – розповів Дещиця.

На його думку, ця історія демонструє, "наскільки партнери не розуміли або не хотіли розуміти, що відбувається".

"І навіть лютий 2022 року не відразу змінив думку багатьох західних лідерів, їхні підходи і ставлення до Росії. Зараз це змінилося докорінно, але, на жаль, їм для цього потрібно було побачити Бучу й Маріуполь. Тільки це змінило їхні підходи і свідомість", – наголосив дипломат.

Контекст:

Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбувалися між Збройними силами України з одного боку й російською армією, а також підтримуваними Росією бойовиками, які контролювали частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ протягом багатьох років не визнавала свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.