"Є межа між свободою слова та підтримкою війни". У МЗС Латвії розповіли, що буде з каналом "Дождь"

"Коли в лютому та березні цього року в Росії закрилася низка незалежних ЗМІ, багато хто вважав, що у них має бути можливість мовити хоча б якійсь частині російського суспільства, щоб змінити свою думку", – сказав він. Міністр вважає, що російська громадськість повинна мати доступ до інформації без пропаганди.

Проте він разом зі службою державної безпеки Латвії і Національною радою електронних засобів масової інформації почав аналізувати запис телепрограми, яка викликала питання.

"Ми говорили з журналістами, які переїхали до Латвії та отримали робочі візи, що дотримання законів Латвії – це принцип. Якщо їх не поважати і якщо це буде юридично доведено та підтверджено, такі ЗМІ не зможуть працювати у Латвії", – сказав він.

За словами міністра, розгляди тривають. Він наголосив, що для рішення про подальшу роботу телеканала в країні потрібні юридичні обґрунтування.

"У воєнний час умови зрозумілі. Якщо хтось їх не зрозумів, то йому доведеться працювати в іншому місці", – сказав він.

Рінкевичс наголосив, що якщо порушення справді були, то це робота для силових структур, і це вже не питання продовження візи, а питання кримінального злочину. Але рішення щодо телеканала базуватиметься на фактах і законах, зазначив міністр.

"Навіть якщо хтось каже: "Ми морально підтримуємо мобілізованих", – це теж підтримка війни. Є межа між свободою слова та підтримкою війни. Я думаю, що жодна латвійська інстанція не затягуватиме з ухваленням конкретних рішень щодо телеканала "Дождь", але це має бути рішення, що базуватиметься на фактах і законах", – сказав він.

Контекст:

Телеканал "Дождь" працював у Росії у 2010–2022 роках. У 2021 році його визнали в РФ "іноземним агентом".

Із моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого Роскомнагляд висунув вимогу, щоб ЗМІ називали воєнні дії в Україні "спеціальною операцією" й не вживали слів "війна", "вторгнення" чи "напад". Через відмову виконувати цю вимогу в РФ у перший тиждень війни заблокували десятки ЗМІ, зокрема "Дождь", "Эхо Москвы", The New Times тощо.

На початку березня "Дождь" вирішив зупинити роботу. Головний редактор телеканала Тихон Дзядко й частина журналістів заявили, що виїхали з Росії на тлі погроз колективу.

6 червня глава Національної ради з електронних ЗМІ Латвії Іварс Аболіньш повідомив, що Латвія видала ліцензію телеканалу "Дождь" і тепер він буде мовити з Риги.

2 грудня розгорівся скандал через те, що ведучий "Дождя" Олексій Коростельов заявив, що канал допомагає російській армії. У випуску програми "Здесь и сейчас" від 1 грудня пролунала така фраза: "Якщо у вас є відомості, є свідчення про те, як відбувається мобілізація, як мобілізовані служать на фронті, вирушають на передову і ви хочете розповісти про проблеми в російській армії, надсилайте нам повідомлення на пошту або пишіть нам у наш Telegram-бот... Ми сподіваємося, що багатьом, військовослужбовцям зокрема, ми змогли допомогти, наприклад, з оснащенням і просто елементарними зручностями на фронті". Після скандалу телеканал звільнив Коростельова.

2 грудня Національна рада з електронних ЗМІ Латвії визнала порушенням показану телеканалом "Дождь" карту з Кримом у складі Росії, а також вживання слів "наша армія" стосовно російських військових. За це канал оштрафували на €10 тис. Це вже друге порушення з боку "Дождя", за три порушення у телеканала можуть відібрати ліцензію, попередили у раді.

Міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс після скандалу закликав вислати телеканал "Дождь" із країни.