Кабмін ухвалив низку рішень щодо посилення захисту критичної інфраструктури. Про що йдеться

За її словами, уряд має діяти швидко, щоб люди завжди мали світло, тепло й воду, навіть попри ворожі обстріли", і тепер захист і відновлення критичних об'єктів буде ефективнішим.

Координаційний центр інженерного захисту об'єднає представників уряду, обласної та місцевої влади, а також операторів інфраструктури, наголосила вона. Центр визначатиме пріоритети щодо фінансування й відновлення об'єктів, координуватиме дії й контролюватиме виконання робіт, а його роботу курируватимуть віцепрем'єр Олексій Кулеба й Агентство відновлення, додала політикиня.

Окрім цього, уряд оновив перелік видатків, які фінансує держава у пріоритетному режимі, тому тепер казначейство зможе швидше виділяти кошти з держбюджету на будівництво, ремонт і захист енергетичних об'єктів, щоб вони працювали навіть під час атак.

"Уряд ухвалив рішення, які дозволять прискорити будівництво інженерного захисту навколо об'єктів енергетики, транспорту й систем життєзабезпечення. Контроль за якістю і безпекою робіт зберігається, але процедурна частина – від погодження до укладення договорів – стане на місяці коротшою. Це дасть змогу оперативно розпочинати будівництво й ремонти, забезпечувати безперебійну роботу енергетичної інфраструктури і швидше відновлювати пошкоджене", – розповіла прем'єр-міністерка.

Свириденко зазначила, що влада спрямувала додаткові кошти з резервного фонду на захист і відновлення критичної інфраструктури у прифронтових областях та "Укрзалізниці". Вона наголосила, що кошти спрямують на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем – від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту. На її думку, це дасть змогу швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об'єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.

"Мета цих рішень – зробити нас стійкими і покращити процес кризового реагування на наслідки обстрілів, щоб життя в Україні не зупинялося навіть під час війни", – резюмувала політикиня.

Контекст:

Країна-агресор Росія із 2022 року атакує українську енергосистему, через що Україна торік втратила понад 9 ГВт генерації.

Восени 2025-го РФ активізувала свої удари по об'єктах української енергосистеми. Зокрема, у ніч на 10 жовтня окупаційні сили дронами й ракетами атакували енергетичну інфраструктуру, через це в дев'яти областях ввели графіки аварійних вимкнень електроенергії.

Після чергового обстрілу 16 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що росіяни застосовують подвійний терор – б'ють Shahed із касетними боєприпасами, завдають повторних ударів, щоб поранити пожежників та енергетиків, які працюють над відновленням після пошкоджень. Він зазначив, що цієї осені кожну добу росіяни використовують для ударів по енергетичній інфраструктурі України, і закликав світ відреагувати на це.