Колаборант Царьов вижив після замаху й дав інтерв'ю пропагандистам

Царьов заявив, що почувається добре і проходить реабілітацію.

У замаху він звинуватив спецслужби України та сказав, що частину причетних нібито затримано. За його словами, допомогли записи з камер спостереження.

Про те, що на Царьова скоєно замах, 27 жовтня повідомили російські ЗМІ та пропагандисти. Це сталося в окупованому росіянами Криму, в Ялті, де проживає Царьов.

Російська ФСБ 31 жовтня повідомляла про затримання "координатора" замаху, повідомляло пропагандистське агентство ТАСС. Це нібито житель Ялти, який стежив за Царьовим і зробив схованку для зброї "за завданням СБУ", заявили у ФСБ. Виконавця замаху росіяни досі шукають.

Замах на Царьова влаштувала Служба безпеки України, повідомили виданню "ГОРДОН" поінформовані джерела.

Контекст:

Царьов був народним депутатом України IV–VII скликань (2002–2014), входив до фракції Партії регіонів. Після Революції гідності він у 2014 році намагався балотуватися на пост президента України, але зняв кандидатуру та відкрито виступив на боці терористів "ДНР" і "ЛНР", а також оголосив себе "спікером парламенту Новоросії".

У листопаді 2015 року Генпрокуратура України розпочала процедуру заочного засудження Царьова за підозрою у закликах до насильницького повалення конституційного ладу, в Україні його оголосили в розшук. У цій справі у травні 2022 року Шевченківський районний суд Києва заочно засудив політика до 12 років ув'язнення. У березні 2023 року Київський апеляційний суд залишив вирок чинним.

У вересні 2022 року СБУ оголосила Царьову про нову підозру – за ч. 2 ст. 111 (держзрада в умовах воєнного стану) та за ч. 1 ст. 332-2 Кримінального кодексу (незаконний перетин державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави). За даними слідства, у лютому Царьов незаконно перетнув кордон України й перебував на тимчасово окупованій території Київської області "для допомоги зі встановлення на ній окупаційного режиму".