Корецький про стан "Дружби" й відновлення: Не можна обмотати ізоляційною стрічкою й запустити
Нафтопровід "Дружба" серйозно пошкоджений, тому відновлювати старі резервуари небезпечно. Про його поточний стан і плани безпечної експлуатації інфраструктури розповів голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький під час брифінгу за підсумками роботи уряду 5 березня, який транслювало "Суспільне" в YouTube.
27 січня 2026 року РФ уперше завдала удару по об’єкту нафтопроводу в місті Броди у Львівській області, унаслідок чого сталося займання.
Як повідомляв 3 березня міністр енергетики України Денис Шмигаль, було пошкоджено найбільший у Європі резервуар об’ємом 75 тис. м&³3;. На момент удару в ньому було приблизно 25 тис. м&³3; нафти.
Корецький розповів про момент влучання, що призвів до горіння нафти в резервуарі.
"Ми вночі прийняли рішення – або чекати екологічної катастрофи, або відправляти нафту в трубопровід під тиском, щоб скоротити період гасіння. Качання тривало до моменту, поки не були заблоковані насосні агрегати й компресори", – сказав голова "Нафтогазу".
Він наголосив, що нафтопровід "Дружба" – важлива частина енергетичної інфраструктури, яка сама собою не здійснює перекачування нафти. Руйнування зазнали насосні агрегати, компресори, кабельні естакади, електроніка, щити й панелі управління.
Для забезпечення прокачування нафти потрібно також облаштувати скидальний резервуар, який знімає надлишковий тиск і запобігає руйнуванню трубопроводу й екологічній катастрофі, пояснив Корецький.
"Ми говоримо не просто про те, щоб обмотати ізоляційною стрічкою й запустити... Ми говоримо не про тимчасові рішення, а про повноцінний, якісний технологічний процес, який забезпечить безперебійну й безпечну роботу. Впевнений, що в європейських країнах лише підготовка проєкту відновлення займає три – шість місяців. У нас роботи тривають: ми робимо так звану тимчасову переорієнтацію, яка дозволяє перенаправити нафту з пошкодженого резервуара на іншу групу резервуарів, одночасно вирішуючи питання безпеки", – наголосив очільник "Нафтогазу".
Також Корецький зазначив, що відновлювати пошкоджений резервуар зараз немає сенсу через технологічні й безпекові ризики – зокрема, повторний обстріл або атака дрона можуть знову зруйнувати об’єкт. Замість цього планують будівництво підземних резервуарів казематного типу за стандартами НАТО.
"Такі маневрові резервуари дозволяють безперебійно й безпечно працювати з різними сортами й типами нафти", – пояснив Корецький.
Щодо строків він зазначив, що протягом місяця-півтора триватимуть роботи із забезпечення технологічної можливості роботи інфраструктури й формування проєктно-кошторисної документації, яка покаже реальні цифри відновлення й будівництва альтернативи – підземних резервуарів казематного типу.
Контекст:
Україна транспортує через свою територію російську нафту нафтопроводом "Дружба" до Європи. Строк дії поточного контракту – до кінця 2029 року. Після атаки постачання російської нафти українською ділянкою трубопроводу до Угорщини й Словаччини припинили.
23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що нафтопровід не пошкоджено й припинення постачання російської нафти нібито є політичним рішенням України. А прем'єр-міністр Віктор Орбан публічно звернувся до президента України Володимира Зеленського з вимогою відновити роботу нафтопроводу, а пізніше скаржився на Україну президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн.
Словаччина на тлі подій оголосила про зупинення екстрених постачань електроенергії в Україну, яке в Міністерстві закордонних справ України назвали "підготовкою до пострілу собі в ногу".