Макрон знову поговорив із Путіним та обговорив ризики ядерної безпеки

Основною темою розмови були ризики ядерної безпеки в Україні. Зокрема, Макрон наголосив на необхідності уникати будь-яких посягань на цілісність українських цивільних ядерних установок.

"Президент Росії погодився з тим, що роботу в цьому напрямку має негайно взяти на себе МАГАТЕ", – ідеться у повідомленні.

Також Макрон висловив свою стурбованість "через неминучий напад на місто Одесу".

"Новая газета", посилаючись на джерела, пише, що Путін під час розмови повторив свої вимоги до України: "денацифікація" (у відповідь Макрон ще раз повторив, "наскільки ця вимога абсурдна"), "демілітаризація", "визнання Криму російським" та "визнання "ДНР" і "ЛНР".

За словами джерела, Путін хоче, щоб Україна "відмовилася не лише від перспектив вступу до НАТО, а й від армії".

Також, за даними джерел, Путін знову повторив, що припинить війну лише у разі припинення опору з боку України. Російський президент заявив Макрону про "свою рішучість досягти своїх вимог або завдяки переговорам, або у військовий спосіб".

Контекст:

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) і сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".

Точна кількість жертв російської агресії поки що невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 28 дітей. Про втрати з-поміж українських військовослужбовців президент України Володимир Зеленський востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупантів станом на 6 березня становлять понад 11 тис. осіб убитими, пораненими й полоненими, а також 285 танків, 985 ББМ, 109 артилерійських систем, 50 РСЗВ, 21 одиниця засобів ППО, 44 літаки, 48 вертольотів, 447 автомобілів, два легкі швидкісні катери, 60 цистерн із паливом і чотири оперативно-тактичні безпілотники.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема й персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи спричинили обвал економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й далі.