"Маса рапортів відмовників, стоси вже до стелі". Юрист розповів про російських військових, які відмовляються їхати до України

За словами юриста, особисто йому від початку війни надійшло приблизно 40 звернень від тих, хто не хоче брати участь у вторгненні в Україну, але побоюється звільнення чи кримінального переслідування. Адвокат консультує військовослужбовців телефоном або в чатах.

Той, хто не хоче їхати до України, має написати про це рапорт. Гребенюк, колишній співробітник військової прокуратури, знає від своїх колишніх колег, що зараз у кабінетах прокурорів та слідчих у прикордонних регіонах зібралася "маса рапортів відмовників, там стоси вже до стелі".

"Прокурори та слідчі не знають, що робити з ними. Справу порушувати не можна, не передавати матеріалів кудись – теж не можна, тому вони нічого не роблять. Тільки беруть участь у залякуванні військовослужбовців – якщо не поїдеш, то порушимо справу", – розповів Гребенюк.

Він пояснив, що хоча в російському Кримінальному кодексі є низка статей про злочини проти військової служби, до можливого переслідування за відмову воювати з Україною можна застосувати лише одну з них – ст. 332 КК (невиконання наказу, яке завдало суттєвої шкоди інтересам служби).

Але, за його інформацією, з 24 лютого жодної справи за цією статтею у РФ порушено не було.

"Проблема в тому, що наказів про участь у бойових діях на закордонній території не існує, адже у нас не запроваджено воєнного стану. Військовослужбовців просто ставлять перед фактом – їдемо туди, відкриваємо вогонь там", – сказав Гребенюк.

За його словами, якщо, незважаючи на залякування кримінальною справою, "військовослужбовець виявляє твердість", його звільняють через невиконання умов контракту.

За словами Гребенюка, в одній із російських частин після такої відмови командування Росгвардії ознайомило приблизно 500 військовослужбовців із проєктом наказу про звільнення. Він знає про це, оскільки троє росгвардійців звернулися по допомогу до нього. У проєкті вказано, що їх буде звільнено у зв'язку із "самовільною відмовою продовжувати участь у виконанні службово-бойових завдань". Але поки що нікого з цієї частини не звільнили й усіх відмовників відправили у відпустку. Скільки росгвардійців під загрозою звільнення передумали й погодилися вирушити воювати, невідомо.

Кілька рапортів "відмовників" адвокат показав "Медіазоні". У них військові, які вже в'їхали в Україну і потрапили під артилерійський обстріл, заявляють, що вважають недоцільною свою участь у бойових діях "із метою збереження собі життя і здоров'я".

"Туди нерідко заїжджають на тентованих "Уралах", покритих брезентом, і кулі, грубо кажучи, свистіли по салону, по кузову. І військовослужбовці, які вже мали досвід у Чеченській Республіці, які, ну, не сказати, що боягузи там якісь, багато хто розуміє, що так не можна просто – ніхто не підписувався бути м'ясом. Тому багато хто відмовляється", – прокоментував юрист.

Контекст:

У лютому загін ОМОН із Краснодара у складі 12 осіб відмовився їхати в Україну, повідомляв російський юрист і керівник правозахисної організації "Агора" Павло Чиков. Їх повернули до Краснодара, а після службової перевірки звільнили. Усі омонівці подали позови про незаконне звільнення, але пізніше, за даними, дев'ятеро з них відкликали скарги, писала "Медіазона".

12 березня "Ґрати" з посиланням на джерело писали, що воювати відмовилося приблизно 80 російських морпіхів (серед них були контрактники та строковики) – вони потрапили в зону бойових дій у Херсонській області, частина опинилася під мінометним обстрілом, після чого багато хто написав рапорт про відмову від участі в "спецоперації". За інформацією видання, тих військовослужбовців, у кого було підписано контракт, незважаючи на рапорт, задіяли у війні.

Наприкінці березня відмовилася воювати частина контрактників 4-ї гвардійської військової бази у Цхінвалі, де служать як росіяни, так і мешканці окупованого Росією грузинського регіону Південна Осетія, повідомляло управління стратегічних комунікацій ЗСУ. За даними ЗМІ, орієнтовно 300 людей повернулися до Цхінвалі.

4 квітня стало відомо, що ще на початку війни брати участь у боях відмовилися 11 омонівців із Хакасії – вони були на навчаннях на заході Росії та в Білорусі, з амуніції у них були тільки знаряддя для придушення протестів (щити й палиці), водночас вони потрапили під обстріл із важкого озброєння. Сімох було поранено, один зник безвісти, стверджує кореспондент видання "Новый Фокус" Михайло Афанасьєв.

У квітні "Псковская губерния" написала про 60 військових, які відмовилися воювати. Їх після перших днів війни вивели до Білорусі, після чого вони повернулися до місця дислокації – у Псков. Наразі більшу частину з них звільняють, а деяким погрожують кримінальною справою.