Частина військовослужбовців із Південної Осетії відмовилася брати участь у війні з Україною

Частина військовослужбовців із Південної Осетії відмовилася брати участь у війні з Україною За даними журналістів, до Південної Осетії повернулося майже 300 військовослужбовців
Фото: depositphotos.com
30 березня управління стратегічних комунікацій Збройних сил України повідомило у Facebook, що, за інформацією розвідки, російські військовослужбовці масово відмовляються брати участь у війні проти України.

"Кілька днів тому майже весь особовий склад однієї з батальйонних тактичних груп (дві мотострілкові роти та мінометна батарея), які були сформовані зі складу четвертої військової бази ЗС РФ (в/ч 66431, Цхінвалі, Південна Осетія) та були задіяні на донецькому напрямку, відмовився від участі у військовій агресії проти України", – зазначили у пості.

29 березня солдатів перемістили на військовий полігон Кузьмінський у Ростовській області. За даними ЗСУ, з ними провів розмову заступник командувача 58-ї армії з військово-політичної роботи. Проте він не зміг переконати осетин продовжити участь у війні проти України.

У соцмережах з'явилася інформація про те, що осетини повернулися додому.

"Хлопців з України висадили на митниці і сказали: "Далі самі", вони там стоять... Якщо хтось може, допоможіть їм доїхати до Цхінвалі", – написав Telegram-канал "Бонварнон"

Пізніше "Бонварнон" опублікував фотографії солдатів, які стоять на КПП "Нижній Зарамаг".

Інформацію про військовослужбовців підтвердив у Telegram експрезидент окупованої РФ Південної Осетії Едуард Кокойти.

"Ніхто не має права засуджувати цих хлопців або звинувачувати їх у боягузтві. Варто розібратися у причинах того, що сталося, і з'ясувати, як було організовано їхню участь", – наголосив він.

За словами Кокойти, сотні осетинських бійців беруть участь у війні проти України.

"Не можна допустити, щоб якісь обставини підривали їхній бойовий дух. Не сумніваюся, що й ті хлопці, які повернулися додому, якщо вважають за потрібне, за умови забезпечення належної організації їхньої участі, зможуть знову вирушити до зони спецоперації та допомогти завершити звільнення Донбасу", додав він.

Кокойти заявив, що військовослужбовці з Південної Осетії, яких відправили на війну до України, не гарматне м'ясо, повідомило 29 березня "Эхо Кавказа".

"Нас і так мало. Ми генофонд практично втратили", – наголосив він.

За даними "Медіуазони", осетини вирішили повернутися додому після підриву одного із солдатів на міні.

"Вони хотіли тіло його забрати, щоб додому відправити. Просто для нас, осетинів, тіло померлого друга – святе. А їм їхній генерал, начальник сказав: "Яке тіло, ми порожню труну відправимо". Вони кажуть: "Ми воїни, ми не боягузи, але так, щоб тебе на забій відправляли, а потім ще твій труп не забирали – нам це нафіг не треба". І вони вийшли. І вчора повернулися до Південної Осетії", – розповіло джерело.

За його словами, до Південної Осетії повернулося майже 300 військовослужбовців.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст

8–12 серпня 2008 року між Росією та Грузією стався збройний конфлікт. Російські війська спільно з південноосетинськими формуваннями витіснили грузинські війська з Південної Осетії, яка офіційно є частиною Грузії, тимчасово зайнявши низку прилеглих до конфліктної зони районів Грузії. Пізніше Росія визнала "незалежність" Південної Осетії та Абхазії.

Після конфлікту Росія і Грузія припинили дипломатичні відносини.

Абхазія та Південна Осетія, згідно з грузинським законодавством, окуповані Російською Федерацією території. Регіони проголосили "незалежність" від Тбілісі на початку 90-х років. У 2000-х роках "незалежність" Абхазії та Південної Осетії визнали чотири країни: Росія, Нікарагуа, Венесуела та Науру.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати