Меркель сказала, що Мінські угоди були спробою "дати час" Україні. Путін "розчарований"

На думку Меркель, Україна використала цей час, щоб стати сильнішою. Ексканцлерка ФРН вважає, що у 2015 році Росія могла захопити Україну, й сумнівається, що країни НАТО тоді могли зробити для країни стільки, скільки роблять зараз.

"Україна 2014–2015 років – не сьогоднішня Україна", – наголосила вона.

9 грудня президента Росії Володимира Путіна запитали про заяву Меркель на пресконференції за підсумками візиту до Киргизстану. Розшифрування заходу наводить сайт Кремля.

Путін заявив, що заява Меркель була для нього "абсолютно несподіваною".

"Це розчаровує. Я, відверто кажучи, не очікував почути це від колишньої федеральної канцлерки, тому що я завжди виходив із того, що керівництво Федеративної Республіки поводиться з нами щиро", – обурився він.

Путін сказав, що Німеччина завжди була на боці України. 

"Але мені все-таки здавалося, що керівництво ФРН завжди щиро прагнуло врегулювати принципи, про які ми домовилися і яких досягнули, зокрема і в межах мінського процесу", – продовжив він.

На думку Путіна, слова Меркель свідчать про те, що він "усе правильно зробив", вирішивши розпочати повномасштабне вторгнення, "бо, виявляється, всі ці Мінські угоди ніхто не збирався виконувати".

За словами глави Кремля, він "розраховував", що "інші учасники" мінського процесу (не Україна) були щирими із РФ.

"Виявляється, і вони теж нас дурили. Сенс полягав лише в тому, щоб накачати Україну зброєю та підготувати до бойових дій. Ми бачимо це, так. Мабуть, ми пізно зорієнтувалися, чесно кажучи. Можливо, і раніше все це треба було починати. Просто ми розраховували на те, що таки зможемо домовитися в межах цих мирних Мінських угод. Що ж на це скажеш. Виникає зараз питання, звичайно, питання довіри. І так довіра, звісно, майже на нулі, але після заяв такого кшталту, зрозуміло, виникає питання довіри: як домовлятися, про що, і чи можна з кимось домовлятися, і де гарантії? Ось це, звичайно, питання. Але все одно зрештою домовлятися доведеться. Я вже неодноразово казав, що ми до цих домовленостей готові, ми відкриті. Але це змушує нас задуматися, звісно, про те, з ким ми маємо справу", – додав він.

Про те, що саме Росія не виконувала Мінських угод, Путін не згадав.

Контекст:

Росія веде війну проти України з 2014 року, коли було окуповано Крим та розпочалася агресія на Донбасі. Увесь цей час Москва не визнавала своєї присутності на сході України.

Переговори щодо врегулювання конфлікту вели у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році президент України Володимир Зеленський розпустив українську делегацію в ТКГ.

12 лютого 2015 року в Мінську на той час лідери України, Росії, Франції і Німеччини Петро Порошенко, Путін, Франсуа Олланд та Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. 

Україна та західні країни регулярно звинувачували РФ у порушенні Мінських угод.

Росія вимагала, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила в ній "особливий статус" Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька і Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю над державним кордоном. Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.

21 лютого Росія заявила про визнання незаконних збройних угруповань "ДНР" і "ЛНР", які діють на сході України, "незалежними республіками". 22 лютого 2022 року Путін заявив, що Мінських угод "немає". 24 лютого РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.