На підтримку української армії зібрали 10,6 млрд грн. Переказували зокрема в китайській та японській валюті

Гроші надходили не лише в українській валюті
Фото: National Bank Of Ukraine Національний банк України / Flickr
Станом на 8 березня на спеціальний рахунок, який Національний банк України відкрив для підтримки Збройних сил України, було переказано 10,6 млрд грн в еквіваленті. Про це повідомила пресслужба регулятора.

"Кошти надходили як від громадян та підприємств в Україні, так і від міжнародної спільноти (зокрема зі США, Великобританії, Польщі, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Чехії, Китаю, Франції, Канади та ще багатьох країн світу)", – ідеться в повідомленні.

За даними НБУ, в іноземній валюті з-за кордону переказали суму, еквівалентну понад 3 млрд грн. Рахунок поповнювали, зокрема, у валюті Китаю, Японії, Австралії та Швейцарії.

З одержаних коштів Національний банк України переказав на потреби військових понад 9,7 млрд грн.

  • Національній гвардії – 950 млн грн;
  • Національній поліції – 1,650 млн грн;
  • Міністерству оборони – понад 6,727 млн грн;
  • Державній прикордонній службі – 420 млн грн.

Допомогти українській армії можна за посиланням.

На рахунок Міністерства соціальної політики, відкритий для гуманітарних цілей, було переказано 129,2 млн грн в еквіваленті. Уся ця сума залишається на рахунку.

Для допомоги громадянам, які постраждали від війни, переказати кошти можна як за реквізитами, так і за допомогою платіжної картки за посиланням.

Контекст:

24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.

Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупантів станом на 8 березня становлять, за даними Генштабу ЗСУ, понад 12 тис. людей убитими, пораненими та полоненими, а також сотні танків та інших бронемашин, десятки артилерійських систем, літаків, вертольотів та іншої військової техніки.

РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН із вимогою "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновили історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.