Піонтковський: У політикумі США – абсолютно проукраїнська позиція. Москва переоцінила вплив людей, яких вважає своїми агентами

Водночас він зазначив, що адміністрація президента США Джо Байдена розколота через питання російської агресії проти України.

"Виклик автократів Америки – єдиний: доля Китаю та України, особливо після афганського провалу. У Тегерані, Москві, Пекіні переконані, що ще трішки – і Захід упаде. Вони, мовляв, дійдуть до мети, до якої йшли кілька століть. Падіння України й Тайваню будуть одночасними подіями. Або не будуть. Це розуміє найпрогресивніша частина американського політичного класу, який в адміністрації Байдена представляє держсекретар Ентоні Блінкен і міністр оборони Ллойд Остін", – зазначив Піонтковський.

За його словами, люди, яких РФ вважає своїми агентами, не мають у США серйозного впливу.

"Якби не [радник із питань національної безпеки президента США Джейк] Салліван, можна було б говорити про єдність американського політикуму. Іноді в діяльності Байдена проявляються дії Саллівана. Водночас у політикумі в цілому – абсолютно проукраїнська позиція. Москва, напевно, переоцінила вплив людей, яких вважає своїми агентами. Коли я називаю Саллівана "агентом Кремля", це не означає, що він отримує за це зарплату", – підкреслив Піонтковський.

Контекст:

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни зосереджено 122 тис. російських військових.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" та "ДНР". У МЗС спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".

Пресслужба Західного військового округу РФ повідомила 11 січня про початок навчань на загальновійськових полігонах, розташованих поблизу України у Воронезькій, Бєлгородській, Брянській та Смоленській областях. Зазначають, що загалом до навчань буде залучено приблизно 300 одиниць військової техніки.

Повідомлення про навчання з'явилося наступного дня після перемовин США та Росії в Женеві про вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". Російську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, делегацію США – заступниця держсекретаря США Венді Шерман. Переговори проводили в закритому форматі, вони тривали приблизно сім із половиною годин без урахування перерви на обід.

Американська делегація під час перемовин висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на перемовинах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

14 січня стало відомо, що в Росії оголосили раптову перевірку боєздатності військ.