Подоляк: Росія, помилково оцінивши свій потенціал, спочатку зробила помилковий вибір – ставити ультиматуми

"[Президент України] Володимир Зеленський говорить про те, що переговори, особливо коли за столом сидить країна, яка явно вміє захищати свої інтереси, – це двостороння дорога. Пропозиції на пропозиції. І пропозиції мають бути адекватними. Зі свого боку, російська сторона, помилково оцінивши свій потенціал, спочатку зробила помилковий вибір – ставити ультиматуми. Що жорсткіші ультиматуми від них звучать, то більш запеклий спротив народу. То більше мобілізуються українці", – наголосив він.

Подоляк додав, що Україна не прийматиме жодних ультиматумів, хай чого б вони стосувалися.

"За нами реально десятки мільйонів українців. І навряд чи за будь-якими ультиматумами з Москви стоять десятки мільйонів росіян. Це лише пропагандистські міфи. Наша позиція проста: переговори мають бути реальними й адекватними. Це зробить їх предметними. А предметні переговори не сприймають ультимативної тональності. Що швидше російська сторона із цим погодиться, то менше втрат зазнає насамперед сама Росія внаслідок цієї війни", – резюмував радник глави ОП.

Контекст:

Перший раунд переговорів із Росією у зв'язку зі збройною агресією, яку вона розв'язала проти України, відбувся 28 лютого у районі українсько-білоруського кордону. Основною їхньою метою було припинення вогню та бойових дій на території України. За словами Подоляка, "сторони визначили низку пріоритетних тем, за якими намітилися певні рішення".

Другий раунд відбувся 3 березня. Після нього українська делегація повідомила, що не одержала результатів, на які розраховувала. Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія сказав, що гуманітарні коридори – це "програма-мінімум" переговорів.

Третій раунд провели 7 березня. "Є невеликі позитивні зрушення щодо покращення логістики гуманітарних коридорів… По базовому політичному блоку врегулювання разом із припиненням вогню та гарантіями безпеки інтенсивні консультації продовжені", – повідомив Подоляк після завершення переговорів.

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" і "Ураган", завдає авіаударів.

Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупантів станом на кінець 7 березня становили понад 12 тис. людей убитими, пораненими й полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 1036 бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 56 реактивних систем залпового вогню, 27 засобів протиповітряної оборони, 48 літаків, 80 вертольотів, 474 одиниці автомобільної техніки, три судна, 60 цистерн із паливно-мастильними матеріалами та сім безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня в суді ООН у Гаазі розпочали слухання за позовом України до Росії про геноцид.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.