Президент Болгарії відмовився приєднатися до декларації про прискорений вступ України в НАТО

"Рішення про приєднання України до НАТО має бути ухвалене лише після напрацювання зрозумілих параметрів мирного врегулювання конфлікту між Росією й Україною, які мають ухвалити й застосовувати обидві держави, які воюють", – ідеться у повідомленні.

Радев вважає, що воєнні дії на території України сьогодні вимагають, щоб її членство в Альянсі "обговорили в межах повного складу Північноатлантичної ради, і воно не спричинило ризику прямого залучення країн – членів НАТО до війни".

Ідеться про заяву за  2 жовтня, де дев'ять президентів країн – членів НАТО підтримали перспективу вступу України до Альянсу. Документ підписали президенти Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії і Словаччини.

Контекст:

На тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Упродовж останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксували в її Конституції.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначили, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україна не отримала.

За підсумками саміту НАТО в Мадриді, який проводили з 28-го до 30 червня 2022 року, лідери Альянсу затвердили нову стратегічну концепцію, в якій ідеться, що Росія є "найзначнішою і прямою загрозою" безпеці НАТО, а "сильна, незалежна Україна життєво необхідна для стабільності євроатлантичного простору".

30 вересня, після того, як президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку на вступ у НАТО за прискореною процедурою.