Путін у своєму посланні тільки раз згадав про Україну

Трансляцію виступу вів РБК.

У посланні Путіна тему України порушили лише раз, і то – побіжно: коли він говорив про чергову "спробу замаху" на Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі. Путін висловив думку, що такі "кричущі дії" не осуджує "колективний Захід".

"Можна як завгодно ставитися до того самого президента Януковича, до [президента Ніколаса] Мадуро у Венесуелі... Повторюю: можна як завгодно ставитися до того самого Януковича, якого теж мало не вбили й усунули від влади за допомогою збройного перевороту. [...] Але практика організації держперевороту – це вже занадто. [...] А що, якби спробу перевороту реально зробили? Як складалася взагалі доля Білорусі? Про це ніхто не думає. Як ніхто не думав про долю України, коли державний переворот відбувся в цій країні", – продовжив він.

"Ми поводимося вкрай стримано. Можна сказати, скромно". Головне з послання Путіна для України

Путін виступив із посланням до Федеральних зборів на тлі загострення ситуації на сході України й нарощування російської військової присутності на кордоні з Україною й в окупованому Криму.

Окрім того, на 23 квітня заплановано засідання Ради Федерації. Її голова Валентина Матвієнко говорила 6 квітня, що сьогоднішня промова Путіна стане посланням "нового часу", а доручення Путіна, озвучені в ній, вимагатимуть швидкої реалізації, пише ТАСС.

Керівник фракції "Яблоко" в Законодавчих зборах Санкт-Петербурга, російський політолог і публіцист Борис Вишневський у блозі для "Эхо Москвы" зазначив, що Радфед має лише три такі оперативні повноваження: затвердження указу президента РФ про введення розв'язання питання щодо можливості використання російських військ за кордонами території РФ.

"Перше практично неймовірне. Друге теоретично не відкидаємо – із посиланням на "масові заворушення" чи "загрози конституційному ладу". З урахуванням того, що "екстремізм" зараз хочуть вбачати майже в будь-якій опозиційній діяльності. Але найнебезпечніше третє. У 2014 році Рада Федерації вже одноголосно дозволяла використовувати російські війська на території України. Чи не для цього терміново збирають верхню палату?" – міркував він 19 квітня.

Контекст:

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.

22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.

На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що з початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. З початку 2021 року на сході України загинуло 30 військовослужбовців ЗСУ, говорив президент Володимир Зеленський 16 квітня.

Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.

30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною й в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.

РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових, до 20 квітня їх кількість зросте до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.

Чисельність російських військ на кордоні з Україною й в окупованому РФ Криму сягнула 150 тис., заявив верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 19 квітня, пізніше цифру скоригували до 100 тис.

Прессекретар Пентагону Джон Кірбі відмовився називати точну цифру, але повідомив, що "це найбільше нарощування сил, яке ми бачили із 2014 року".

Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія впродовж трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершать протягом 14 днів.

Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність.

Янукович був президентом України у 2010–2014 роках. 22 лютого 2014 року після трьох місяців протестів на Майдані Верховна Рада визнала, що він самоусунувся з посади й не виконує своїх обов'язків, після чого було оголошено нові президентські вибори. Янукович покинув Україну, зараз із сім'єю він проживає в Росії.

24 січня 2019 року Оболонський райсуд Києва визнав Януковича заочно винним у державній зраді й пособництві у веденні агресивної війни, його засудили до 13 років позбавлення волі. У жовтні 2020 року Київський апеляційний суд залишив це рішення чинним. У січні стало відомо, що захист подав касацію.

Крім того, Януковича підозрюють у держзраді через підписання Харківських угод у 2010 році, а також в організації теракту й учиненні умисних убивств на Майдані 2014-го.

Рада національної безпеки і оборони України на засіданні 19 березня ухвалила рішення ввести максимальні персональні санкції проти низки громадян України й Росії, зокрема Януковича й кількох чиновників його режиму.