Росія може звинуватити Україну в порушенні прав російськомовних і відновити агресію – Таран

"Приводом для поновлення активної збройної агресії Росії проти України може стати як спровоковане загострення обстановки в районі конфлікту, так і звинувачення України у порушенні прав російськомовних чи "новообращенных" громадян Росії через масову роздачу паспортів РФ. Водночас необхідно зазначити, що активізація збройної агресії РФ проти України є можливою виключно за умов прийняття відповідного політичного рішення на найвищому рівні у Кремлі", – попередив міністр.

За словами Тарана, російські пропагандисти "розганяють страшилки, орієнтовані на жителів тимчасово окупованих територій, про нібито агресивні наміри сил оборони України і підготовку до наступу".

"Справжніми цілями нарощування Російською Федерацією військової присутності поблизу кордону України та на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим можуть бути посилення тиску на Україну з метою примушення до поступок у переговорному процесі та демонстрація, у тому числі провідним державам Заходу, готовності до застосування збройної сили щодо України. Його Росія розглядає остаточним засобом досягнення своїх стратегічних цілей, якщо інші засоби виявляться неефективними. Стратегічною ж ціллю Російської Федерації щодо України залишається її повернення під свій контроль та зрив нашого євроатлантичного шляху розвитку", – заявив міністр оборони України.

Водночас Таран зауважив, що Україна – це миролюбна держава, яка захищається від агресії Російської Федерації.

"Наші сили оборони міцно утримують захисні рубежі, аби вогонь "братньої любові" Російської Федерації не перекинувся на нашу мирну територію, щоб дати час та аргументи політикам і дипломатам змусити державу-агресора піти з України. Розпалені Росією багаття бойових дій можливо погасити лише політико-дипломатичним шляхом", – ідеться в заяві глави Міноборони.

У тексті зазначено, що Україна налаштована на цивілізований шлях повернення тимчасово окупованих територій і жодних компромісів у відстоюванні інтересів країни не може бути.

"Спільні зусилля наших військових та дипломатів в Україні і на міжнародній арені вже не перший рік стримують Російську Федерацію від повномасштабних бойових дій, проте події останніх двох тижнів чітко демонструють, що ці зусилля необхідно збільшувати. Насамперед це стосується посилення санкційного режиму проти Російської Федерації, більш тісної співпраці в питаннях оперативного обміну розвідувальною інформацією, зокрема в районі Чорного моря", – підсумував Таран.

Контекст:

У 2014 році, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.

22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню. 1 квітня в Офісі президента розповіли, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим тиші понад 570 разів.

Останнім часом ситуація на Донбасі загострилася. Зокрема, 26 березня 2021 року в районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь по українських позиціях. Загинуло четверо військовослужбовців, серед яких підполковник Сергій Коваль, ще двоє дістали поранення. Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак уточнював, що українські військові загинули біля Шумів унаслідок снайперського вогню.

Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських чиновників, РФ могла перекинути до кордону приблизно 4 тис. військовослужбовців).

30 березня Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною на півдні, сході та півночі: у Брянській, Воронезькій областях, а також в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявляла, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкидає спроби просування російських військ углиб території України.

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою за останні роки. Вона містить загрозливий елемент, якого раніше не фіксували.

Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес припускає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації Байдена.

У Держдепі США заявили про координацію дій з Україною та іншими країнами Європи стосовно ескалації конфлікту на Донбасі.  Зокрема, держсекретар США Ентоні Блінкен наступного тижня збирається відвідати Брюссель, щоб обговорити з офіційними особами НАТО і Євросоюзу пересування російських військ на кордоні з Україною.