"Саботаж Мінських домовленостей". МЗС відреагувало на наміри Росії не продовжувати місії ОБСЄ на кордоні з Україною

Місія ОБСЄ на російських пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк" працює з 2014 року, її запросила Росія
Фото: ЕРА (архів)
Україна розцінює наміри Росії не продовжувати після 30 вересня мандата моніторингової місії в російських пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк" на кордоні з Україною як свідчення планів продовжувати й нарощувати постачання зброї на окуповані території Донбасу.

Про це йдеться в заяві Міністерства закордонних справ України, опублікованій 2 вересня.

Росія на засіданні постійної ради ОБСЄ у Відні оголосила сьогодні, що не підтримуватиме консенсусу щодо продовження мандата місії.

"Реалізація зазначеного наміру є продовженням дій Росії, спрямованих на свідомий саботаж імплементації Мінських домовленостей, зокрема п. 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, який передбачає забезпечення постійно діючого моніторингу та верифікації з боку ОБСЄ державного кордону між Україною та Росією. Розглядаємо таке рішення РФ як свідчення її планів продовжувати і збільшувати постачання зброї, військового обладнання, боєприпасів, регулярних військ і найманців на тимчасово окуповану територію України в Донецькій та Луганській областях, що може спричинити подальшу ескалацію в зоні російсько-українського збройного конфлікту", – підкреслили у МЗС.

Україна засуджує позицію Росії й закликає "негайно припинити деструктивні дії" щодо місії ОБСЄ і виконати зобов'язання, які РФ узяла на себе в межах Мінських домовленостей, ідеться в заяві.

"Забезпечення прозорості на українсько-російському кордоні є невід’ємною передумовою розв’язання російсько-українського збройного конфлікту", – додали у МЗС.

Контекст:

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази. За даними Організації Об'єднаних Націй, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.

Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Зараз через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.

12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Путін, Франсуа Олланд і Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів із виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки Мінських угод не виконано.

29 липня 2014 року почала роботу спеціальна моніторингова місія ОБСЄ – неозброєна цивільна місія, яка спостерігає за ситуацією в усіх регіонах України. Місія регулярно готує звіти про ситуацію у країні, а також бере участь у переговорах між сторонами конфлікту на Донбасі.

Місія ОБСЄ на російських пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк" працює з 24 липня 2014 року, її запросила Росія. Спостерігачі повідомляють про ситуацію на цих КПП, а також про пересування через кордон.

У травні 2021 року Росія без об'єктивних причин завадила продовженню мандата місії ОБСЄ на кордоні з Україною на стандартний чотиримісячний період, скоротивши його удвічі, повідомляли у МЗС України.

Київ після цього виступив за продовження роботи місії в пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк" після закінчення строку дії її мандата.