СБУ повідомила клірика УПЦ МП у Житомирській области про підозру в поширенні прокремлівських листівок і брошур
Служба безпеки України та Нацполіція оголосили про підозру в розпалюванні релігійної ворожнечі настоятелю церкви Овруцько-Коростенської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. Про це пресцентр СБУ повідомив 2 вересня.
За даними слідства, підозрюваний масово поширював прокремлівські листівки і брошури серед священників і парафіян релігійної громади Житомирської області.
"У ворожих "агітках" їхні автори зображали війну в Україні як "внутрішній громадянський конфлікт" і заперечували збройну агресію РФ проти України. Окрім того, "тексти" друкованої продукції ображали релігійні почуття українців, принижували погляди вірян інших конфесій і формували ворожі настрої до них. Установлено, що клірик розповсюджував ворожу наочність за вказівкою свого митрополита, якого СБУ вже повідомила про підозру у злочинах проти України", – ідеться в повідомленні.
У пресцентрі зазначили, що СБУ виявила проросійські агітаційні матеріали під час безпекових заходів навесні 2022 року й обшуків на території місцевої єпархії УПЦ МП у червні цього року.
"Проведені експертизи підтвердили, що вилучена продукція містить провокативні висловлювання щодо священників, вірян і прибічників інших конфесій. Також зміст деяких листівок популяризував кремлівський "погляд" на історію української державності", – додали в СБУ.
Настоятеля храму повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 161 Кримінального кодексу України (умисні дії, спрямовані на розпалювання національної чи релігійної ворожнечі, на приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, вчинені службовою особою і за попередньою змовою групою осіб).
Контекст:
УПЦ МП, яка офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії", є частиною Російської православної церкви (РПЦ).
На соборі 27 травня 2022 року УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) і висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила, що рішення УПЦ МП "не привели до розриву церковно-канонічного зв'язку з РПЦ" і управління УПЦ МП "продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування".
Протягом останніх місяців українські правоохоронні органи регулярно повідомляють про обшуки у храмах УПЦ МП і притягнення до відповідальності священнослужителів цієї церкви. Також стосовно групи представників УПЦ МП Україна ввела санкції, а деяких позбавила громадянства. Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції ввели, "щоб у держави-агресора не було жодної ниточки, за яку могла б смикати українське суспільство".
19 січня Кабінет Міністрів України вніс у Верховну Раду законопроєкт №8371, який передбачає заборону діяльності релігійних організацій, пов'язаних із Росією. Його розглянув профільний комітет парламенту.
Згідно з опитуванням, яке у грудні 2022 року провів Київський міжнародний інститут соціології, 54% українців вважають, що УПЦ МП в Україні потрібно заборонити.
У 2022–2023 роках за заборону діяльності УПЦ МП проголосували облради в низці регіонів, зокрема у Львівській, Хмельницькій, Волинській, Житомирській і Чернівецькій областях. На початку червня діяльність релігійних організацій, пов'язаних із Росією, заборонила Закарпатська облрада.