Що більше буде агресії РФ до України, то більше солдатів НАТО перекине на схід – Столтенберг
Так він відповів на запитання, навіщо Альянс перекидає війська на територію своїх членів у Східній Європі.
"Російська агресія проти України призводить до протилежного, не до того, чого хоче Росія. Адже що більше агресії з боку Росії ми бачитимемо стосовно України, то більше солдатів НАТО буде перекинуто на східні частини НАТО, на території членів нашої організації. Після анексії Криму та здійснення військового контролю над Донбасом в Україні... ми до цього не мали на сході Альянсу контингентів", – сказав Столтенберг.
Він зазначив, що НАТО збільшив присутність у Чорному та Балтійському морях, а також розмістив свої війська у Польщі та країнах Балтії після 2014 року.
"І ми маємо забезпечити те, щоб було зрозуміло: якщо Росія зробить щось таке, що вона зробила вже із Грузією 2008 року і раніше зробила з Україною 2014 року, то весь Альянс на це відповість. Ст. 5, якщо буде зачеплено сторону НАТО, буде активовано. Ми розмістили збройні сили на сході Альянсу для того, щоб показати Росії, що після того, як Росія використала військову силу проти України у 2014 році, якщо Росія знову вторгнеться в Україну на схід, НАТО перекине ще більше сил", – підкреслив Столтенберг, нагадавши, що НАТО – оборонний союз, який розміщує війська на території своїх членів і не має планів розміщувати їх в Україні.
"Ми не плануємо розміщення бойових груп НАТО в Україні. Україна є цінним партнером, але вони не є членом організації НАТО. Ми їх підтримуємо, але ми не маємо плану розміщення солдатів НАТО в Україні. Звісно ж, Росія заплатить високу ціну, якщо вони вторгнуться в Україну, – економічні санкції. І українська армія зараз набагато краще підготовлена, ніж 2014 року. І, звичайно ж, на східному фланзі НАТО у нас більше солдатів", – додав він.
Контекст:
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
17 грудня на тлі нарощування чисельності російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило проєкт договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10 січня 2022 року в Женеві відбулися переговори США та Росії щодо "гарантій безпеки". Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню.