Шольц за кілька днів до вторгнення наполягав на тому, щоб Україна відмовилася від НАТО – ЗМІ

Шольц пропонував, щоб Путін і Байден підписали угоду, яка гарантувала б безпеку України в обмін на нейтралітет і відмову від НАТО
Фото: EPA
Україна сама має відмовитися від наміру вступити в НАТО, щоб запобігти нападу Путіна, наполягав канцлер Німеччини Олаф Шольц за кілька днів до повномасштабного вторгнення. Про це, не уточнюючи джерела інформації, пише The Wall Street Journal у матеріалі про причини війни та помилки західних лідерів у відносинах із Путіним протягом останніх 20 років.

За даними видання, 19 лютого, невдовзі після свого візиту до Москви, Шольц особисто переконував президента України Володимира Зеленського, що Україна має відмовитися від прагнень стати членом НАТО та оголосити нейтралітет "у межах ширшої угоди про європейську безпеку між Заходом і Росією". Він пропонував, щоб пакт, який також гарантував би безпеку України, підписали Путін і президент США Джо Байден.

Зеленський відповів Шольцу, що більшість українців хоче приєднання до НАТО, а Путіну не можна довіряти – він не дотримуватиметься запропонованої угоди, пише The Wall Street Journal.

Пропозиція Шольца прозвучала на тлі безлічі розмов західних політиків із Путіним протягом останніх місяців, у яких він "читав довгі лекції про історичну єдність Росії та України і лицемірство Заходу", а також заявляв, що незалежність України була "сумною історичною випадковістю".

Видання зазначає, що США та Європейський союз протягом майже двох десятиліть "вагалися, як поводитися з російським лідером", поки він вдавався до все агресивніших кроків, щоб відновити панування Москви над Україною та іншими колишніми радянськими республіками. Зрештою Заходу не вдалося ні переконати Путіна в тому, що посилена орієнтація України на Захід не загрожує Кремлю, ні втримати його від повномасштабної агресії.

"Озираючись назад на історію напруженості між Росією та Заходом, яка ґрунтується на інтерв'ю з більше ніж 30 колишніми й теперішніми політиками у США, ЄС, Україні та Росії, ми бачимо, як політика безпеки Заходу викликала гнів Москви, але не стримувала її... Найбільше питання, порушене в цій історії, полягає в тому, чому Захід раніше не побачив небезпеки", – резюмує The Wall Street Journal.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюють)

Контекст:

Путін оголосив війну Україні вночі 24 лютого, заявивши, що це "спецоперація", мета якої "демілітаризація та денацифікація України".

29 березня у Стамбулі відбувся четвертий очний раунд переговорів України з РФ (кілька разів делегації зустрічалися у відеоформаті).

За підсумками зустрічі голова української делегації, голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія заявив, що Україна офіційно запропонувала підписати договір про міжнародні гарантії безпеки.

За його словами, цей договір має передбачати зобов'язання з боку низки країн надати військову допомогу Києву в разі агресії проти України. Росія, заявив Арахамія, також має надати Україні гарантії безпеки, але "на інших умовах".

Про готовність надати гарантії безпеки після цього заявили США, Італія, Німеччина та Великобританія.

На думку радника глави ОП Михайла Подоляка, Росію "в принципі влаштовує" договір, запропонований Україною.

У трактуванні голови російської делегації на переговорах з Україною, помічника президента РФ Володимира Мединського, запропонований Україною на переговорах договір, який передбачає її без'ядерний і позаблоковий статус, означає, що Україна "заявила про готовність виконати принципові вимоги РФ".

Водночас прессекретар глави Кремля Дмитро Пєсков заявив, що російська сторона поки не побачила "чогось дуже обнадійливого" на переговорах з Україною.