Соловей про те, на які поступки може піти Росія під час перемовин: Обговорювали багато чого. Фактично все, за винятком Криму
За його словами, навіть силова частина російського істеблішменту зараз виступає за те, щоб почати домовлятися з Україною, "навіть ідучи на дуже серйозні поступки". Росія обговорювала це на консультаціях зі США.
"Ви знаєте, обговорювали багато чого. Фактично все, за винятком Криму. Інша річ – чи вірять цьому американці. Розумієте? Тому що коли з російського боку кажуть: "От ми готові піти на це і на це, і, можливо, навіть на це", – вони знають, що це говорить, умовно, аналіз Радбезу, але потім усе це передають Володимирові Володимировичу. Це все роблять із його санкцій", – сказав Соловей.
Аналітик підкреслив, що не йдеться про "якусь сепаратну гру" за спиною у Путіна: він усе знає, і вперше таке зондування ще у травні 2021 року проводив "його особистий добрий друг, дуже близька до нього людина". Зараз, за словами Солов'я, цим займається секретар Радбезу РФ Микола Патрушев, якого Соловей також називає "одним із небагатьох людей, яким Путін довіряє".
Історик зазначив, що представники російської еліти "не пов'язані, як Володимир Володимирович, міркуваннями престижу та репутації", і набагато гнучкіше підходять до ситуації.
Однак, за інформацією Солов'я, незважаючи на ці обговорення, сам Путін на поступки не готовий.
"Те, на що він готовий погодитися, зафіксовано в "референдумах": визнання цих територій частиною Росії плюс іще деякі переваги для Російської Федерації. Я думаю, це те, що, напевно, у березні обговорювали: позаблоковий статус України й інші речі... Ще раз, це дуже важливо – рішення ухвалює сам президент. Він вислуховує, так, він цінує думку Патрушева, він цінує думку ще деяких людей, але рішення ухвалює він, керуючись тією самою логікою, яка в нього абсолютно точно є і яка для нас набуває дедалі фантасмагоричнішого і страшнішого вигляду", – сказав аналітик.
Соловей: І фізичний, і психічний стан Путіна надзвичайно кепський. Оточення чекає, коли він нарешті дасть старт транзиту влади на користь угруповання Патрушева. Повний текст інтерв'ю
Контекст:
Путін обіймає посаду президента Росії із 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли він був главою уряду.
Нинішній строк Путіна спливає 2024 року, але 2020 року до конституції РФ внесли зміни, які дають йому змогу знову балотуватися на посаду глави Кремля. Путін неодноразово заявляв, що поки не вирішив, чи виставлятиме свою кандидатуру на наступних виборах.
За даними "Медузи", еліта в Росії розділилася на два табори: бізнес і багато урядовців незадоволені тим, що Путін розпочав війну проти України, не подумавши про масштаби санкцій, а представників силових структур не влаштовують повільні темпи так званої спецоперації. Наближені до адміністрації президента РФ та уряду співрозмовники видання розповіли, що у владі дедалі частіше обговорюють тему "майбутнього після Путіна".
За інформацією американської розвідки, Путін має дедалі менший вплив на підлеглих, а в самому Кремлі триває боротьба, якої не було за всі роки його правління, повідомив 2 червня Newsweek. За інформацією американського видання, у березні на президента РФ було скоєно замах.
Серед імовірних наступників Путіна аналітики, зокрема, називали Миколу Патрушева й першого заступника керівника адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка.