Еліта в Росії розділилася на два табори: одні незадоволені темпами "спецоперації", інші – масштабами санкцій і падінням економіки – ЗМІ

24 травня 2022, 19:29

Этот материал также можно прочитать на русском

Еліта в Росії розділилася на два табори: одні незадоволені темпами "спецоперації", інші – масштабами санкцій і падінням економіки – ЗМІ

За даними ЗМІ, у Кремлі влада все частіше обговорює тему "майбутнього після Путіна"
Фото: ЕРА

Російська еліта розділилася на два табори. Бізнес і багато членів уряду незадоволені тим, що президент Росії Володимир Путін розпочав війну, не подумавши про масштаби санкцій, а представників силових структур не влаштовують повільні темпи так званої спецоперації. Про це з посиланням на власні джерела, наближені до Кремля, адміністрації Путіна та уряду, 24 травня повідомило російське видання "Медуза".

Зазначають, що в жодному з таборів немає задоволених політикою Путіна.

Близькі до адміністрації російського президента джерела уточнюють, що позиція "яструбів" (силовиків) проста: "На їхню думку, якщо вже вплуталися – давати слабину не можна. Треба діяти жорсткіше". Під цим "жорсткіше" мається на увазі широка мобілізація резервістів і війна "до перемоги", в ідеалі – до взяття Києва, пише "Медуза".

Проте, за інформацією співрозмовників видання, до мобілізації у Кремлі не готові.

Водночас джерела зазначають, що "партія миру" в особі найбільших бізнесменів і більшості "цивільних" посадовців також незадоволена діями Путіна, оскільки не бачить з його боку реальних кроків щодо досягнення миру з Україною. Проте помічає численні труднощі в економіці.

"Проблеми у Росії через війну вже видно, а в середині літа вони просто посиплються з різних боків: транспорт, медицина, навіть сільське господарство. Ніхто про такий масштаб просто не думав", – пояснив наближений до уряду співрозмовник "Медузи".

За словами джерела, до початку війни у Кремлі ніхто не прораховував варіанта повної відмови європейських країн від імпорту російських газу і нафти, але Путін та "войовнича" частина його оточення досі не вірять, що ці погрози з боку Заходу реалізують.

Наближені до АП та уряду співрозмовники видання зазначають, що у владі дедалі частіше обговорюють тему "майбутнього після Путіна".

Серед наступників президента РФ у Кремлі вбачають мера Москви Сергія Собяніна, заступника голови Ради безпеки Дмитра Медведєва та першого заступника глави АП Сергія Кирієнка, повідомило джерело "Медузі".

Контекст

Путін обіймає посаду президента Росії з 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли він був главою уряду.

У 2020 році до конституції РФ внесли зміни, які дають змогу Путіну знову балотуватися на посаду глави Кремля у 2024 році.

24 лютого 2022 року Путін оголосив про вторгнення в Україну під виглядом "демілітаризації" і "денацифікації" країни. Спочатку, за даними СБУ, Путін розраховував захопити Україну за кілька днів. Один із полонених, свідчення якого опублікувало відомство, розповів, що російським військовослужбовцям видали провізію із запасом на три доби. Але бліцкриг провалився.

Західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро і долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора, рейтингове агентство Fitch вважає, що суверенний дефолт РФ неминучий. Санкції мають намір розширювати й надалі.

На початку квітня російські війська вигнали Збройні сили України з північних областей країни. 5 травня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що Збройні сили України перейшли до контрнаступальних дій у Харківській області.

Наразі найактивніші бої тривають на Донбасі, у південній частині України окупанти перейшли до оборонних дій.