Truth Hounds про катування на Донбасі: Дроти приєднують до язика і геніталій, даючи струм. Це називали "дзвінком Путіну"
Документатор воєнних злочинів Truth Hounds Роман Авраменко повідомив, що у багатьох колишніх бранців проросійських бойовиків на Донбасі сліди після катувань залишилися й донині.
Україна готує позов у Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі щодо тортур, які застосовували бойовики на Донбасі проти українських військових і мирних громадян. Про це повідомив документатор воєнних злочинів, представник громадської організації Truth Hounds Роман Авраменко в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".
"Били різними предметами: металевими і пластиковими трубами, дерев'яними палицями, прикладами автоматичної зброї, руками, ногами. Багато хто свідчить, що після того, як переводили до СБУ Донецька, то там ставлення до в'язнів було м'якшим. Один із респондентів сказав: "Тепер, коли били, то били не просто дерев'яною биткою, а дерев'яною биткою, покритого гумою. Таким чином кістки ламалися, але ти залишався живим". Один із катів використовував боксерські рукавиці", – повідомив він.
За даними Авраменка, найпоширенішим різновидом тортур було використання електричного струму.
"Дроти від армійського польового телефона під'єднували до язика й геніталій і ставили запитання. Якщо відповідь не подобалася, вмикали струм. Це вони називали "дзвінком Путіну". Ми зафіксували факти сексуального насильства. Це й кілька фактів прямого зґвалтування, і дуже численні факти ударів по статевих органах, і задіювання статевих органів у тортурах. За кваліфікацією це відносять до сексуальних злочинів", – розповів документатор.
Він зазначив, що у багатьох колишніх в'язнів сліди після катувань залишаються і донині.
"Опитувані демонстрували нам сліди каліцтв, які залишилися після катування. Багато з них перебувало в полоні в одному приміщенні, а потім, коли ми вже опитували їх у різних місцях і дуже детально, їх показання збігалися. Опитувані свідчили не лише про катування та побиття щодо себе, але і щодо побратимів, які перебували з ними в камерах. І це підтверджувалося кількома іншими свідченнями", – заявив Авраменко.
Він уточнив, що потерпілих опитали представники СБУ і прокуратура, а потім уже – документатори.
"Ми документуємо для Міжнародного кримінального суду і за стандартами МКС, а цей суд основу своїх справ ґрунтує на свідченнях очевидців подій. Наші документатори пройшли спеціальні тренінги з документування воєнних злочинів, щоб зібрані ними матеріали були релевантними для суду", – підкреслив експерт.
Авраменко розповів, що Україна також зобов'язана розслідувати воєнні злочини, вчинені на її території під час збройного конфлікту, і вже робить певні кроки в цьому напрямі.
"Раніше, на жаль, ані поліція, ані прокуратура не розслідували таких справ, хоча мали можливість хоч якось просунутися – бодай оголосити підозру конкретним особам у справі, попри те, що привести їх до зали судових засідань було неможливо. Як показує наш досвід, від самого початку конфлікту жодних слідчих дій не проводили, просто порушували кримінальні провадження", – повідомив він.
Збройний конфлікт на сході України почався у квітні 2014 року. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України та проросійськими бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей.
27 грудня 2017 року на Донбасі відбувся найбільший обмін утримуваними особами. За даними Генеральної прокуратури, Україна тоді обміняла 233 затриманих на 73 українських заручників.
Радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт повідомив 31 січня 2018 року, що бойовики на Донбасі незаконно утримують 108 українців.