Україна оголосила підозру у зв'язку з війною 68 росіянам, їх кількість може сягнути тисячі. Путіна серед підозрюваних немає

Станом на сьогодні підозрюваними у цій справі вважають 68 осіб – серед них міністр оборони Росії Сергій Шойгу, керівниця державного телеканала RT Маргарита Симоньян, голова Роскосмосу Дмитро Рогозін, речниця російського МЗС Марія Захарова та інші.

За словами Венедіктової, загальна кількість громадян РФ, яких можуть повідомити про підозру у великій справі про російську агресію, може сягнути тисячі осіб.

Генпрокурорка зазначила, що ці люди навряд чи приїдуть до українського суду, тому правоохоронці вимагатимуть їхнього арешту на кордонах, які вони перетинатимуть. Також прокуратура працює над тим, щоб заарештовувати їхнє майно та майно пов'язаних із ними осіб в інших юрисдикціях.

"Ми хочемо [щоб арешт їхнього майна проводили] безпосередньо в межах кримінального провадження, щоб потім це майно було конфісковано в бюджет України для того, щоб ми відбудували свою країну. Крім того, у нас в Україні зараз будуть мільйони потерпілих, і моє завдання – щоб кожен українець відчув на собі компенсацію від цих воєнних злочинців безпосередньо", – сказала вона.

Венедіктова зазначила, що хоча президент РФ Володимир Путін – "це головний військовий злочинець ХХІ століття", розпочати процес його притягнення до відповідальності в Україні не можуть через президентський імунітет.

"В українських судах ми не можемо зробити нічого, поки Володимир Путін є президентом країни. Але ми розуміємо, що це можливо у Міжнародному кримінальному суді, якщо його прокурор вирішить, що він є винуватим", – пояснила вона.

Офіс генпрокурора України також займається фіксацією та розслідуванням воєнних злочинів – використання російською армією заборонених видів озброєння, бомбардування цивільних об'єктів, умисних убивств цивільних.

Наразі українські правоохоронці зафіксували майже 2 тис. таких злочинів, але ця кількість постійно зростає, повідомила Венедіктова.

Контекст:

Вторгнення Росії в Україну та пов'язані з ним злочини розглядають у трьох міжнародних судах.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН (International Court of Justice), вимагаючи притягнути Росію до відповідальності за "спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". 7–8 березня у суді відбулися перші слухання за позовом України проти РФ у справі про обвинувачення у геноциді. Росія відмовилася від участі в них.

16 березня Міжнародний суд ООН зобов'язав РФ негайно припинити війну в Україні. Російська влада відмовилася виконувати це рішення.

Прокурор Міжнародного кримінального суду (International Criminal Court) Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що Україна не може зробити цього, оскільки не є державою – учасницею Римського статуту МКС, але 3 березня повідомив про початок розслідування.

У зв'язку із вторгненням Росії в Україну до МКС звернулося понад 40 країн.

Окрім того, 28 лютого Україна звернулася до Європейського суду з прав людини, висунувши вимогу, зокрема, як попередні заходи "негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів". 1 березня суд ухвалив рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні. Пізніше суд поширив ці заходи на всі запити щодо цього приватних осіб, включно з, як роз'яснювала Верховна Рада, всіма майбутніми скаргами проти РФ. Також суд вимагає від РФ безпечного проходження та гуманітарної допомоги для мирних громадян.

15 березня ПАРЄ на екстреній сесії одностайно ухвалила резолюцію про виключення Росії з Ради Європи. У зв'язку із цим Європейський суд із прав людини зупинив розгляд усіх скарг проти Російської Федерації.