В українській делегації ТКГ заявили, що побачили готовність "іншої сторони" до деескалації на Донбасі

"Уперше за довгий час відчувається реальна можливість забезпечити тишу на лінії дотику в Донецькій і Луганській областях. Українська сторона повністю готова до цього. Важливо, що ми побачили готовність й іншої сторони до цього кроку", – наголосив виконувач обов'язків першого заступника голови делегації України у ТКГ Андрій Костін.

Зазначено, що здатність реалізувати заходи щодо посилення режиму припинення вогню "означатиме й можливість пройти шляхом миру та через інші необхідні пункти".

Як зазначили в Офісі президента, "українська сторона продовжує працювати в усіх доступних форматах для звільнення утримуваних осіб, відкриття КПВВ, забезпечення реалізації інших домовленостей в інтересах усіх українців по обидва боки лінії дотику".

22 грудня ТКГ щодо мирного врегулювання ситуації на сході України домовилася повернутися до дотримання режиму припинення вогню на Донбасі.

Українська делегація у ТКГ повідомила у Telegram, що на останньому 2021 року засіданні було досягнуто "спільного розуміння" необхідності відновлення дії режиму припинення вогню в межах відповідних заходів, узгоджених 22 липня 2020 року.

Глава Офісу президента України Андрій Єрмак на своїй сторінці у Facebook висловив сподівання, що цього разу припинення вогню буде стійким.

"Це крок до деескалації на сході", – написав він.

Контекст:

2014 року, одразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти та докази, надані Україною.

У липні 2020 року Офіс президента України повідомив, що тристороння контактна група під час відеоконференції погодила режим повного та всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі. "Режим дотримання повного та всеосяжного припинення вогню у разі, якщо він буде дотриманий іншою стороною, є базовою передумовою реалізації Мінських домовленостей і відкриває шлях до виконання інших положень цих домовленостей", – наголошували в повідомленні ОП.

Повний і всеосяжний режим припинення вогню на Донбасі набув чинності 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки його порушення бойовиками.

У жовтні 2021 року у ЗСУ поінформували, що з початку 2021-го в боях на Донбасі загинуло 55 українських військовослужбовців, 217 було поранено.

Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).

У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил та засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" та розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Домовленості було виконано частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, проте цього не сталося. Від участі у переговорах у нормандському форматі відмовляється Росія, кажуть у МЗС України.

Лідери США, ФРН, Франції, Італії та Великобританії 6 грудня 2021 року зазначили, що РФ треба відновити переговори з Україною у межах нормандського формату.

За словами глави українського МЗС Дмитра Кулеби, Україна, Німеччина та Франція спільними зусиллями повертають РФ за стіл переговорів у нормандському форматі.