В українському офісі Amnesty International заявили, що намагалися перешкодити публікації останнього звіту про війну

Цей звіт, як пише Покальчук, створили на основі даних, зібраних іноземними дослідниками і дослідниками департаменту реагування на кризи глобального офісу Amnesty International.

"Український офіс не був долучений до підготовки чи написання тексту публікації. І, на превеликий жаль, уже на початковому етапі розробки цієї доповіді ми зайшли в глухий кут, де аргументи нашої команди щодо неприпустимості та неповноти такого матеріалу не були враховані. Зі свого боку представники і представниці українського офісу зробили все, що могли, аби цей матеріал не було оприлюднено. Коли на наші неодноразові заперечення ми отримали безкомпромісне "ні" у відповідь, ми також зробили все, що могли, аби мінімізувати поширення матеріалу", – стверджує Покальчук.

Вона заявляє, що український офіс Amnesty просив авторів матеріалу надіслати заздалегідь усі версії звіту, але цього не відбулося.

"Ми переконали їх попросити офіційний коментар від Міністерства оборони України, але при цьому вони, на жаль, не надали достатньо часу на отримання відповіді й опублікували це дослідження без їхнього коментаря. Ми також категорично відмовилися публікувати цей пресреліз на нашому сайті чи перекладати його на українську, через його, на нашу думку, односторонність. Нам дуже прикро, що навіть після всіх можливих аргументів проти нас все одно не почули", – додала Покальчук.

Голова українського офісу організації наголосила, що кожен співробітник Amnesty International Ukraine знає, що саме Росія є відповідальною за злочини проти України.

"Більше того, значна частина нашої команди – це люди, які особисто були вимушені рятувати себе та близьких від війни з Росією, лишаючи все позаду. Дехто з нас уже двічі стали переселенцями чи біженцями. Із 24 лютого ми з українськими колегами без упину працювали над тим, щоб усі воєнні злочини були верифіковані та зафіксовані для міжнародної спільноти. Ми випустили понад два десятки матеріалів про злочини, вчинені РФ на території України. Багато матеріалів мали міжнародний резонанс і будуть неодноразово використані у міжнародних інституціях у процесі відновлення справедливості. Але ви маєте рацію, бюрократія, нерозуміння локального контексту, негнучка система роботи, ігнорування думки української команди та позиції правозахисної спільноти в Україні – усе це завадило нам зупинити сьогоднішній реліз ще на стадії ідеї, як би це мало бути. Тим не менш, з усіма згаданими явищами ми боролися до останнього", – додала вона.

Її реакція з'явилася пізно увечері. Уранці 4 серпня, одразу після виходу релізу, український офіс Amnesty International опублікував на своєму сайті "офіційну позицію щодо фіксації порушень міжнародного гуманітарного права", з якої не було зрозуміло, яку саме позицію щодо цього питання зайняв офіс.

Суті наведених у доповіді тверджень в українському офісі ніяк не прокоментували, але заявили, що "фіксуванням фактів та підготовки матеріалів займається окрема команда департаменту реагування на кризи Amnesty International". Facebook-cторінка самої Покальчук ще вдень була недоступною.

Контекст:

4 серпня Amnesty International заявила, що ЗСУ наражали на ризик цивільне населення, "створюючи бази і використовуючи системи озброєнь у населених житлових районах, зокрема у школах і лікарнях".

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звинуватив у необ'єктивності організацію і сказав, що обурений доповіддю. "У вас усі в чомусь трохи винні. Займіться повідомленням правди, системної, масштабної правди про те, чим є сьогоднішня Росія. Зробіть це хоча б в ім'я цивільних жертв, громадян України, яких накрило російськими снарядами на зупинці громадського транспорту в місті Торецьк Донецької області сьогодні", – звернувся він до Amnesty International.

Міністр оборони України Олексій Резніков зазначив, що цей звіт – "свідчення втрати адекватності" Amnesty International. "Ми всебічно аналізуємо та даємо оцінку, у тому числі юридичну, подіям на війні, як того вимагають наші зобов'язання. Але ми не дозволимо паплюжити нашу армію, наших захисників. Це я як юрист говорю", – додав очільник Міноборони.

Звіт активно обговорюють і у соцмережах, зокрема, користувачі звертають увагу, що Amnesty International ніяк не відреагувала на вбивство українських військовополонених в Оленівці Донецької області.