"Вагони тремтять, люди заходять під вибухи. Страх в очах". Нова історія у музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

"22 лютого ми поїхали в Бердянськ, а в Київ 24-го приїхали. Я тоді чергувала, була моя зміна. В інтернеті я прочитала, що почалася війна. Злякалася, що під обстріл попадемо, переживала за життя, – розповідає Базелюк. –  Ця довга зміна тривала аж до 3 квітня".

Увесь цей час бригада провела у поїзді, їздила країною та евакуювала людей. Часто доводилося впускати людей із дітьми у свої купе, а самим чергувати у тамбурі.

Найнебезпечніше було, коли поїзд потрапив під обстріл під Києвом.

"Ми їхали з Ужгорода й уже перед Києвом, перед Тарасівкою зупиняємося і чуємо вибухи. Машиніст передав, що там іде бій та обстріл. Начальник поїзда прийшов і сказав усім лягати на підлогу і чекати, поки це закінчиться. Потім нас відтягли назад у бік Фастова", – згадує провідниця.

Базелюк розповідає, що під час евакуації людей із Харкова вони заходили у вагон під час вибухів, які було чути на вокзалі.

"Вагони трусяться, ми стоїмо, і люди заходять у вагони під вибухи. Страх в очах... Люди тікали від війни. Тоді було дуже тяжко. Зараз такого немає, ми їздимо на нашому поїзді, усе в нас поки спокійно. Я мрію, щоб закінчилася війна", – каже провідниця.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова – це найбільший у світі архів історій мирних жителів України, які постраждали від війни. Архів нараховує вже понад 50 тис. історій людей.

Розповісти свою історію можна так: написати її на своїй Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних, #розкажіть_свою_історію та запросити друзів і рідних приєднатися; відвідати портал музею й натиснути "Розповісти історію"; зателефонувати на безоплатну гарячу лінію за номером 0-800-509-00.

У листопаді музей запустив серію подкастів, яка складається з інтерв'ю відомих українських і закордонних істориків, мислителів і художників.