Зеленський: Зло, на жаль, повернулося. Зараз інший агресор, але в рашистів та сама мета, яка була в нацистів
"Зло, на жаль, повернулося. Як 80 років тому зло рвалося до наших міст і сіл, так і зараз це робить. Хоч зараз інший агресор, але в рашистів та сама мета, що була в нацистів: поневолення або знищення. І так само, як і у Другій світовій війні, ми зараз не наодинці проти зла. Ми б'ємося проти нього, спираючись на спільну силу народів вільного світу", – заявив український лідер.
Він нагадав, що багато років тому на континенті було встановлено традицію святкування Дня Європи для святкування досягнутих миру та єдності.
"Сьогодні єдність на нашому континенті наближає нас до відзначення першого дня нашого миру. Щороку, починаючи від завтра, 9 травня, ми будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм", – наголосив президент України.
Він додав, що Європа підтримує українців протягом усіх дев'яти років російської агресії і вже 439 днів повномасштабного вторгнення РФ.
"Це буде День Європи, яка допомагає нам боротися на всіх напрямках. Це буде День Європи – нашої союзниці. Це буде День Європи – нашої, частиною якої Україна завжди була, є і буде", – резюмував Зеленський.
Зеленський 8 травня 2023 року своїм указом призначив 9 травня Днем Європи – раніше це свято припадало на третю суботу травня. У порівняльній таблиці день 9 травня не вказано серед офіційних свят і вихідним не буде.
Законопроєкт, поданий 8 травня президентом України до Верховної Ради (його розглянуть у терміновому порядку), передбачає, що 8 травня стане Днем пам'яті й перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. В оприлюдненому вранці зверненні Зеленський сказав, що саме 8 травня про велич перемоги над нацизмом згадує більшість народів світу.
Законопроєкт передбачає, що 8 травня в Україні буде вихідним днем, а 9-те – робочим.
Контекст:
До 2015 року в Україні, як і в інших країнах СНД, на офіційному рівні 9 травня святкували День Перемоги. 2015 року Верховна Рада внесла зміни до законодавства: 8 травня встановили День пам'яті та примирення на честь усіх жертв Другої світової війни, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), опублікованого 30 квітня, протягом останнього десятиліття ставлення українців до Дня Перемоги зазнало суттєвих змін. 2010-го День Перемоги був одним із найважливіших свят, так вважало 58% населення, за популярністю він поступався лише Новому року, Різдву й Великодню. До 2021 року його популярність впала удвічі, і вже лише 30% вважали його найважливішим святом. А 2023-го залишилося лише 13% прихильників цього свята.