Журналіст із Каховки, якого вісім днів тримали окупанти: Було відчуття, що мене везуть у поле, розстріляють і закопають
Журналіст із Каховки Херсонської області Олег Батурін, якого вісім днів тримали російські окупанти, розповів в інтерв'ю "Настоящему времени" 22 березня, що в полоні його били і погрожували вбити.
Батуріна викрали 12 березня на вокзалі в Каховці, куди він прийшов побачитися зі знайомим. Журналіст припускає, що знайомий, коли телефонував і домовлявся про зустріч, уже сам був у неволі. Точне місцеперебування цієї людини невідоме, Батурін припускає, що його досі тримають окупанти.
"Я прийшов на обумовлене місце. Там стояв невеликий цивільний мікроавтобус. Я подивився, побачив його і пішов собі спокійно. З цієї машини вискочили добре екіпіровані військовослужбовці, "зелені чоловічки" – вони асоціюються у мене з тим, що ми свого часу бачили у Криму. Вони накинулися на мене, почали кричати: "Падай на коліна! Як тебе звуть? Діставай документи, телефон!" Почали заламувати руки, тягати асфальтом. Потягли мене до цього мікроавтобуса, кинули на підлогу. Поставили мені ноги на спину, підбивали ногами та прикладами своїх автоматів. Потім мене привезли, і далі вже пішли допити", – розповів Батурін.
Він повідомив, що перший день він провів у СІЗО Нової Каховки, потім його перевезли до ізолятора в Херсоні.
За словами журналіста, найстрашнішою для нього була перша доба після викрадення.
"Бо тоді звучало дуже багато погроз. Мене погрожували вбити... Другого дня, коли мене вивозили з міста Нова Каховка до Херсона, у мене вранці було абсолютно стійке відчуття, що мене везуть у поле, розстріляють, закопають, та й годі. Потім, коли я зрозумів, що везуть надто довго, з'явилася надія на те, що таки їдуть не вбивати, а для чогось іншого", – сказав Батурін.
Він розповів, що фізичне насильство до нього застосовували під час затримання та під час перших допитів.
"Били прикладами автоматів і били ногами... Мене били з боків, здебільшого били по ногах. Мене врятувало те, що в мене була товста тепла куртка, яка згладжувала удари з боків. І дуже затягували наручники. Першу ніч я провів прикутим до батареї у промерзлому приміщенні сидячи на стільці. Після півтори доби перебування в наручниках у мене дуже сильно набрякли руки. Десь днів п'ять ця набряклість сходила", – сказав Батурін.
В ізоляторі Херсона журналіста не били. Але першу добу йому обмежували доступ до води, не годували (вперше він поїв на третій день після затримання), не випускали в туалет.
Бутурін розповів, що в полоні його неодноразово допитували, але жодного разу не озвучили якихось конкретних претензій, чому його затримали чи що від нього хочуть.
"Але вони чітко знали, що вони затримали журналіста, вони казали: "Тепер ти дописався". Говорили у формі такого психологічного тиску", – сказав Бутурін.
Журналіст припустив, що його затримали з наведення недоброзичливців "з-поміж якихось місцевих колаборантів".
"Вони зробили все для того, щоб перевести мене в руки російських феесбешників, військовослужбовців, із якими я потім мав справу. Звичайно, за мою журналістську діяльність, тому що вони [це] абсолютно чітко давали зрозуміти", – сказав Бутурін.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст:
Окупанти відпустили Батуріна, який висвітлював проукраїнські мітинги у Каховці, 20 березня. Одразу після звільнення журналіст розповів, що майже увесь час сидів із низько нахиленою або накритою головою, оскільки окупанти боялися, що побачить їхні обличчя.
Після викрадення журналіста було відкрито кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України). Його визволення вимагали депутати Європейського парламенту.
Окупанти частково контролюють Херсонську область, зокрема обласний центр. Водночас у населених пунктах регіону відбуваються проукраїнські мітинги, учасники яких закликають російські війська покинути територію України. Останніми днями окупанти почали бити мітингувальників та відкривати в їхній бік вогонь.
За даними газети The New York Times, Збройні сили України розпочали "агресивний контрнаступ" на півдні країни, сподіваючись використати цивільну непокору для підтримки військових зусиль.