Автор дослідження про постачання ракетних двигунів КНДР: Ці технології отримали або з України, або з Росії
Автор опублікованого The New York Times дослідження Майкл Еллеман зазначив, що КНДР отримала ракетні технології через незаконні канали, й уряди України і Росії, найімовірніше, не мають стосунку до цього скандалу.
Дуже швидкий і несподіваний прогрес КНДР у розробленні ракет великої дальності викликав імпорт технологій з України або Росії, тому українська сторона повинна провести розслідування ситуації навколо "Південмашу" спільно з міжнародними фахівцями.
Про це заявив в інтерв'ю "Голосу Америки" старший дослідник програми протиракетної оборони в Міжнародному інституті стратегічних досліджень Майкл Еллеман, на підставі висновків якого видання The New York Times заявило про можливе постачання Україною технологій КНДР.
"Імовірно, ці технології отримали або з України, або з Росії. Ці нові можливості дали КНДР побудувати ракети великої дальності, включно з такими, які здатні завдати удару по США. Можна було легко звузити коло можливих постачальників, відштовхуючись від робочих характеристик і зовнішнього вигляду наявних у КНДР двигунів. Велике питання, яке залишається, – скільки цих двигунів було придбано", – розповів експерт.
Він зазначив, що ракетні двигуни, найімовірніше, було отримано через незаконні канали.
"Не думаю, що уряди Росії або України брали б участь у цьому. Обидва уряди мають добру репутацію в питанні недопущення поширення чутливих технологій. Зокрема уряд України заарештував у 2012 році кількох громадян Північної Кореї, які цікавилися технологіями... КБ "Південне". Я, звичайно, вважаю, що уряди не брали в цьому участі і, найімовірніше, це сталося через незаконні мережі торговців зброєю, кримінальних банд тощо", – пояснив Еллеман.
"Я б сказав 3–4, але, найімовірніше, допомагав хтось із "Энергомаша" або "Південмашу"... Ну і, звичайно, є ракета-носій українського виробництва "Циклон-2", що виводить на орбіту супутники, яку уряд Росії закуповував в Україні до 2006 року. Тому, хай де розташовано стартові майданчики, підприємства, які займалися ракетними запусками, мали доступ до запчастин і, імовірно, мали технології, за допомогою яких можна було б здійснити модифікації", – підкреслив експерт.
Еллеман розповів, що не має джерел у розвідці й покладається на технічну оцінку і своїх інформаторів, зазначивши, що не може точно сказати, надійшли ці технології з Росії чи з України.
"Виходячи з того, що я знаю, а дуже багато мені залишається невідомим, – імовірніше, що технології надійшли з України, ніж із Росії. Але, якщо хтось надасть мені докази або кілька доказів додатково, цю оцінку можна легко змінити", – підкреслив він.
14 серпня видання The New York Times написало, що успішність випробувань північнокорейських ракет можна пояснити тим, що їх оснащують двигунами із заводу "Південмаш" у Дніпрі, історично пов'язаного з російським виробництвом ракет.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов назвав провокацією інформацію про постачання Північній Кореї українських ракетних технологій.
Прес-служба "Південмашу" спростувала постачання КНДР ракетних двигунів.
15 серпня експерт із військових ракетних технологій із Міжнародного інституту стратегічних досліджень Майкл Еллеман, на якого посилалося The New York Times, заявив, що не говорив про причетність української влади до постачання ракетних двигунів у КНДР.
У Держдепі США заявили, що Сполучені Штати "серйозно ставляться" до інформації про можливі постачання двигунів Пхеньяну.
15 серпня джерело в американській розвідці розповіло Reuters, що модифікації українських двигунів РД-250 у КНДР могли створити з допомогою іноземних учених-північнокорейців, які навчалися за кордоном.