Дуда: Польський закон про Інститут нацпам'яті і визнання УПА борцями за незалежність України слід розглядати в "однакових категоріях"
На саміті НАТО у Брюсселі президент Польщі Анджей Дуда обговорив спірні історичні питання з президентом України Петром Порошенком.
Поправки до польського закону про Інститут національної пам'яті та визнання Української повстанської армії учасницею боротьби за незалежність України з боку Верховної Ради слід розглядати в "однакових категоріях". Про це 12 липня заявив президент Польщі Анджей Дуда, повідомило видання wPolityce.
Він зазначив, що на саміті НАТО у Брюсселі обговорив це питання з президентом України Петром Порошенком.
"Я сказав йому, щоб він не мав до нас претензій, бо наш парламент ухвалив норми, які були мною оскаржені в Конституційному суді, оскільки вони є неточними", – додав Дуда.
Президент Польщі пояснив, що просив Київ змінити закон про УПА, але Рада так і не зробила цього.
"У нас теж є свої застереження. Там є фігури, яких ми не можемо прийняти в жодному разі", – підкреслив він.
Дуда також пояснив, чому Україна та Польща не провели спільного вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії.
"Тоді не йшлося про польсько-українську війну. Це був геноцид, етнічні чистки проти поляків. Не заперечую, із польського боку були дії у відповідь, але цим займалися не військові, а цивільні", – резюмував він.
9 квітня 2015 року в день візиту до Києва польського президента Броніслава Коморовського парламент України схвалив закон про правовий статус і вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті. УПА визнали організацією, яка боролася за українську державність.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої.
8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
1 лютого 2018 року в Польщі ухвалили поправки до закону про Інститут нацпам'яті, які встановили кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Українська влада засудила цей документ.