Фельштинський: Влада у РФ сама вбиває і сама ж розслідує, успішно вкидаючи у пресу неправдиві версії

У Росії гучні вбивства організовують ті ж люди, які потім їх розслідують, заявив російсько-американський історик Юрій Фельштинський в інтерв'ю "Радио Свобода".

"Оскільки влада сама вбиває і сама ж розслідує, то єдине, що вона робить успішно, – це вкидає у пресу неправдиві версії, завдання яких – відвести від реальних людей, від реальних організаторів, від реальних замовників громадську думку й у жодному разі не навести, навпаки, читачів або слухачів на думку про те, хто насправді стояв за вбивством. Це проводять операцію "прикриття", проводять операцію щодо дезінформації громадської думки і в Росії, і за кордоном", – зазначив він.

На думку історика, із цієї причини суспільство весь час змушують обговорювати версії гучних убивств, які не мають жодного стосунку до реальних.

"Реальна версія завжди одна, якщо ви поговорите зі слідчими, вони вам скажуть, що звичайні вбивства розкривають буквально по гарячих слідах протягом 24 годин. Убивство – річ проста. Кожного разу, коли це вбивство – не вбивство владою, знаходять убивць, як правило", – підкреслив він.

Фельштинський додав, що в Росії не було жодного великого вбивства, яке виявилося б невигідним Кремлю.

"Усі ці вбивства вигідні Кремлю. Убивство Політковської (журналістка "Новой газеты" Анна Політковська. – "ГОРДОН"), безумовно, вигідне Кремлю, убивство Литвиненка (екс-полковник російської держбезпеки Олександр Литвиненко. – "ГОРДОН"), безумовно, вигідне Кремлю, Щекочихіна (російський журналіст і політик Юрій Щекочихін. – "ГОРДОН"), Нємцова (опозиційний політик Борис Нємцов. – "ГОРДОН") – усі ці вбивства вигідні Кремлю. Кремль убиває своїх супротивників – це завжди вигідно і з причини помсти цим супротивникам, і як наука іншим", – підсумував він.

Політковську вбили в під'їзді її будинку в Москві 7 жовтня 2006 року. Оглядач "Новой газеты" здобула популярність як автор критичних матеріалів про російську владу і ситуацію в Чечні – насамперед про порушення прав людини в республіці. У справі про вбивство до довічного ув'язнення було засуджено Сергія Хаджікурбанова і Лом-Алі Гайтукаєва, який помер у колонії в червні 2017 року з невідомих причин. До різних термінів позбавлення волі засуджено ще трьох – Рустама, Ібрагіма і Джабраїла Махмудових. Замовника не знайдено.

Литвиненко помер унаслідок отруєння радіоактивним полонієм-210 у Лондоні 23 листопада 2006 року. У 2007 році Велика Британія вимагала екстрадиції колишніх співробітників російських спецслужб – депутата Держдуми РФ Андрія Лугового і підприємця Дмитра Ковтуна, підозрюваних в отруєнні Литвиненка. Росія не видала своїх громадян. Під час публічних слухань у справі Литвиненка у 2015 році представник британського слідства обвинуватив російську владу, адвокат сім'ї загиблого поклав відповідальність за його смерть на президента РФ Володимира Путіна. У січні 2016 року Високий суд Лондона за підсумками публічного дізнання оголосив винними у вбивстві Литвиненка Лугового і Ковтуна.

Російський журналіст і політик Щекочихін помер у 2003 році. За словами заступника головного редактора "Новой газеты" Сергія Соколова, Щекочихін "протягом двох тижнів перетворився на немічного старого, волосся випадало жмутами, із тіла злізла шкіра, практично вся, один за іншим відмовляли внутрішні органи". Офіційна причина смерті – тяжка загальна інтоксикація.

27 лютого 2015 року Нємцова застрелили біля Кремля. Згідно з рішенням суду від 13 липня 2017 року, убивця Нємцова Заур Дадаєв дістав 20 років колонії суворого режиму. Співучасники Дадаєва, брати Анзор і Шадід Губашеви, дістали 19 і 16 років колонії відповідно, Темірлан Ескерханов – 14 років, Хамзат Бахаєв – 11 років. Організатором злочину, уважають у Слідчому комітеті РФ, був водій командира Дадаєва в чеченському батальйоні "Север" Руслан Мухудінов.