Гончар: Реалізація "Північного потоку – 2" дасть Росії можливість аргументувати свою військову присутність у Балтиці G

Гончар: Країни Євросоюзу, крім Німеччини та Австрії, від припинення будівництва "Північного потоку – 2" нічого не втратять

Фото: radiosvoboda.org

Подальше будівництво газопроводу "Північний потік – 2" багато в чому залежить від позиції НАТО, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

Введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік – 2" дасть Росії можливість аргументувати свою військову присутність у Балтійському морі, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

"Протидію "Північному потоку – 2" не тільки не припиняють, а й посилюють. Можна, звичайно, говорити, що ухвалені Європарламентом і Конгресом США резолюції щодо цього газопроводу не мають прямої дії, але ми побачили синхронну роботу двох потужних законодавчих органів. Це заслуга путінського режиму. Адже саме інцидент у Керченській протоці слугував для європейців і американців підставою розглянути питання про посилення санкцій проти РФ. І "Північний потік – 2" тут якраз опиняється в епіцентрі. Для усіх країн ЄС, крім Німеччини та Австрії, це практично безболісна санкція. Саме ці дві держави діють дуже прудко, більше навіть, ніж сама Росія. Що стосується інших країн Євросоюзу, то вони від припинення будівництва нічого не втратять", – заявив Гончар.

За його словами, будівництво газопроводу багато в чому залежить від позиції НАТО.

"Думаю, свою думку про "Північний потік – 2" висловить і НАТО. Адже у цього проекту видно і військову складову. Події в Керченській протоці засвідчили, що, створюючи нову інфраструктуру, РФ тут таки ж нарощує військову присутність під приводом захисту цієї інфраструктури. Реалізація "Північного потоку – 2" дасть Росії можливість аргументувати свою військову присутність у Балтиці. І в НАТО бачать, що може виникнути серйозна проблема. Не виключено, що Альянсу потрібно захищати країни Балтії, однак для цього потрібен консенсус усіх членів організації. І ось тут позиція тієї самої Німеччини може стати відмінною від інших країн. У підсумку будуть довгі дебати, які можуть закінчитися лише вираженням глибокої стурбованості. А Росія тим часом зробить свою справу", – зазначив співрозмовник.

Він підкреслив, що будівництво газопроводу не гарантує його запуску в експлуатацію.

"Якщо НАТО скаже своє вагоме слово, то вже наступного року будівництво "Північного потоку – 2" зупинять. Підхід росіян "почнемо будувати, а там – розрулимо" зазнав повного краху. Адже прокласти трубу і запустити в роботу газопровід – це різні речі. Так, вони можуть продовжувати будівництво, але це нічого не гарантує – не факт, що газопровід вдасться експлуатувати так, як хочуть РФ та Німеччина. Тобто через дії путінського режиму в Керченській протоці над "Північним потоком – 2" нависла загроза припинення будівництва", – резюмував Гончар.

11 грудня стало відомо, що у Конгресі США ухвалили резолюцію проти "Північного потоку – 2".

12 грудня Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій критикує будівництво газопроводу.

"Оскільки Україна відіграє вирішальну роль в європейській енергетичній мережі, члени Європарламенту засуджують будівництво газопроводу "Північний потік – 2", який іде в обхід України, "оскільки це політичний проект, який становить загрозу європейській енергетичній безпеці". Тому вони закликають скасувати його", – підкреслили в Європарламенті.

"Північний потік – 2" – другий газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Довжина маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проекту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року.

Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія – ні. Оператор проекту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

12 листопада міністр закордонних справ Павло Клімкін і американська делегація на чолі з міністром енергетики США Ріком Перрі домовилися, що країни будуть спільними зусиллями протидіяти реалізації проекту "Північний потік – 2".

Після інциденту із захопленням російськими силовиками українських військових кораблів у Чорному морі в Держдепартаменті зазначили, що США будуть говорити з Євросоюзом про можливе закриття "Північного потоку – 2".