ЄС не визнає дії російських законів в окупованому Криму
Європейський союз вважає останні затримання кримських татар на території окупованого Росією Криму політично мотивованими і незаконними з погляду міжнародного права.
Європейський союз у зв'язку із затриманнями кримських татар на території окупованого Криму 7 липня висунув Росії вимогу припинити тиск на кримськотатарську спільноту. Заяву Європейської служби зовнішніх зв'язків опублікували 8 липня.
"Європейський союз вважає затримання кримських татар політично мотивованим і, оскільки їх затримала відповідно до російського законодавства російська "влада" на території України, – незаконним із погляду міжнародного права. ЄС не визнає дії російського законодавства у Криму та Севастополі і чекає, що всіх незаконно затриманих українців негайно звільнять", – підкреслено в заяві.
ЄС очікує, що "Росія припинить тиск на кримськотатарську спільноту" й гарантуватиме міжнародні стандарти в галузі прав людини на півострові.
"Євросоюз непохитно підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів", – додали у службі зовнішніх зв'язків.
Масові обшуки в будинках кримських татар у різних районах Криму розпочали приблизно о 4.00 7 липня. За даними руху "Крымская солидарность", на місці проведення слідчих дій були співробітники центру із протидії екстремізму (центру "Е"), ФСБ РФ, "Беркуту" й ОМОН.
Після обшуків російські правоохоронці затримали Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф'янова, Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова і Вадима Бектемірова. Обшук також проводили в Ділявера Меметова, але самого Меметова вдома не було. Шістьох затриманих, за інформацією "Крымской солидарности", доправили в управління ФСБ у Сімферополі.
"Кримінформ" із посиланням на інформацію ФСБ РФ повідомив, що затриманим інкримінують участь в організації "Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі" (у РФ її визнано терористичною; у більшості країн, зокрема в Україні, її діяльність дозволено).
Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.
Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація із правами людини на півострові погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.
Російські силовики регулярно проводять обшуки в будинках кримських татар. Раніше масові слідчі дії проводили в березні 2020 року. Тоді затримали чотирьох кримських татар.
За даними заступниці постійного представника президента у Криму Таміли Ташевої, після анексії півострів залишило понад 25 тис. кримських татар.