Найбільші виробники домовилися про скорочення світового видобутку нафти
Агентство Reuters зазначає, що 15-відсоткове скорочення видобутку нафти, про яке домовилися найбільші світові виробники, не допоможе впоратися з надлишком нафти на ринку.
Найбільші виробники нафти узгодили умови скорочення видобутку вуглеводнів, після того як Мексика погодилася приєднатися до угоди, повідомило 10 квітня агентство Reuters.
За умовами угоди між Саудівською Аравією, Росією та іншими країнами, які входять у неформальне об'єднання ОПЕК+ (загалом до угоди приєдналися 23 держави), обсяги світового видобутку буде скорочено приблизно на 15 млн барелів на добу, що відповідає 15% світових постачань.
Передбачають, що з 1 травня і до кінця червня зниження видобутку нафти становитиме 10 млн барелів на добу, із 1 липня – 8 млн барелів на добу, із 1 січня 2021-го до травня 2022-го – 6 млн барелів.
За попередніми домовленостями, Росія та Саудівська Аравія скоротять видобуток на 2,5 млн барелів на добу кожна, Ірак – на 1,06 млн, ОАЕ – на 720 тис. барелів. Учасники угоди наполягали, щоб Мексика знизила видобуток на 400 тис. барелів на добу, проте влада країни не погодилася на ці умови, що на цілий день застопорило переговори.
Зрештою Мексика знизить видобуток на 100 тис. барелів на добу, а частину її частки в розмірі 250 тис. барелів на добу на себе візьмуть США. Водночас, зазначає Reuters, антимонопольне законодавство Сполучених Штатів прямо забороняє американським компаніям вступати в будь-які картелі, які займаються регулюванням цін на нафту.
Як пише російське агентство РБК із посиланням на прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова, після того як Мексика погодилася приєднатися до угоди, у Кремлі вважають угоду такою, що відбулася.
Опитані Reuters експерти вважають, що скорочення обсягів видобутку, про які домовилися країни ОПЕК+, недостатньо, щоб упоратися з надлишком вуглеводнів на ринку з урахуванням падіння попиту на 30%.
Отже, найбільші виробники нафти домовилися про нове зниження за місяць після розірвання попередньої угоди, що спровокувало рекордне падіння цін на сировину. До 9 березня вартість нафти Brent упала на 30% – до $33 за барель, що стало максимальним денним падінням із 1991 року, коли почалася війна в Перській затоці. 30 березня ціна Brent упала нижче за $23 за барель.
На тлі невдалих переговорів Саудівська Аравія, яка винуватила у зриві угоди Росію, вирішила "вступити в тотальну цінову війну" і наростити видобуток із 9 млн до 12 млн барелів на добу. Окрім того, Ер-Ріяд витісняв нафту російської марки Urals із європейського ринку, пропонуючи потроїти постачання власного сорту Arab Light із великими знижками. Це призвело до того, що до 31 березня вартість Urals знизилася до мінімуму з 1999 року – $13 за барель. Як зазначає "Радио Свобода", Urals у Європі стала коштувати дешевше за мазут.
Із 1 квітня ціни на нафтовому ринку стали зростати на тлі очікувань, що Росія і Саудівська Аравія знизять обсяги видобутку. 2 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про попередні домовленості найбільших виробників нафти щодо зниження видобутку на 10–15 млн барелів на добу. На цьому тлі нафта Brent подорожчала на 16,3% – до $34,83 за барель.
Однак переговори застопорилися через публічну суперечку між владою Росії та Саудівської Аравії про причини розірвання попередньої угоди ОПЕК+. Путін висловив думку, що Ер-Ріяд вийшов з угоди, щоб усунути конкурентів, які видобувають сланцеву нафту. Міністр закордонних справ королівства принц Фейсал бен Фархан Аль Сауд назвав слова президента РФ "абсолютно позбавленими правди".