Опозиція Венесуели домовилася про підтримку з чиновниками уряду Мадуро, але домовленості зірвалися – ЗМІ

У вирішальний момент військові, з якими були домовленості про підтримку, опинилися на боці Мадуро
Фото: EPA

Незважаючи на те, що лідери венесуельської опозиції змогли домовитися із групою цивільних і військових чиновників адміністрації чинного президента Венесуели Ніколаса Мадуро та заручитися їхньою підтримкою, у вирішальний момент чиновники підтримали режим, а не опозиціонерів, стверджує The Wall Street Journal.

Лідери опозиції Венесуели змогли досягти домовленостей про повалення чинного президента Венесуели Ніколаса Мадуро із групою високопосадовців його уряду, однак домовленості зірвалися через сутички 30 квітня, повідомило 3 травня американське видання The Wall Street Journal із посиланням на поінформовані джерела.

Видання стверджує, що під час зустрічей у Колумбії, Панамі та Домініканській Республіці опозиціонери змогли домовитися з більшістю чиновників уряду Мадуро, зокрема з міністром оборони країни Владіміром Лопесом Падріно. Джерела видання стверджують, що всі чиновники, з якими вели переговори, підтримали думку про те, що Мадуро повинен піти з посади президента.

Про зрив переговорів писала і газета The Washington Post; згідно з інформацією джерел видання, опозиція досягла угоди про підтримку з міністром оборони Падріно, головою Верховного суду Майкелом Марено і начальником президентської охорони (і за сумісництвом головою військової контррозвідки країни) генералом Іваном Ернандесом, однак після повстання групи військовослужбовців 30 квітня генерали і чиновники поспішили оголосити про вірність Мадуро.

Утім, як повідомляє The Associated Press, причиною провалу домовленостей може бути негативний досвід взаємин вищого чиновництва Венесуели зі США. Зокрема, у травні 2017 року генерал Ернандес кілька разів подавав прохання на отримання візи в США для себе і своєї сім'ї, оскільки його трирічному сину була потрібна операція на кістковому мозку. Однак, стверджує джерело видання, його прохання незмінно відхиляли. Тож, зазначає видання, США втратили добру можливість залучити на свій бік одного з основних генералів Венесуели.

Утім, додає The Associated Press, ще є варіант, за яким жодних домовленостей не було, а венесуельську опозицію, а через них і США, просто водили за носа агенти кубинської розвідки. Малоймовірно, додають журналісти, що чиновники, які дістали за правління Мадуро величезну владу і перебувають під санкціями США, стануть добровільно допомагати його поваленню.

У Венесуелі триває політична криза. 10 січня 2019 року Ніколас Мадуро, який очолює країну з 2013 року і набрав найбільше голосів на виборах 2018 року, склав президентську присягу. 15 січня підконтрольний опозиції парламент визнав Мадуро узурпатором.

23 січня голова парламенту Хуан Гуайдо оголосив себе виконувачем обов'язків президента країни.

США, більшість країн Латинської Америки та Євросоюзу визнали Гуайдо тимчасовим президентом, Росія підтримала Мадуро.

19 квітня Гуайдо анонсував заключний етап звільнення від режиму Мадуро, який розпочнеться 1 травня. 30 квітня він заявив, що до протестувальників приєдналися венесуельські військові. Того самого дня у Каракасі почалися сутички противників Мадуро з поліцією.

У ніч на 1 травня Мадуро заявив, що спроба державного перевороту провалилася.

1 травня Гуайдо розповів, що до протестувальників у Венесуелі приєдналося недостатньо військових для перемоги, і закликав продовжувати акції протесту.