"Путін найбільше боїться правди". У Конгресі США закликали посилити санкції проти РФ за порушення прав людини

Американські конгресмени презентували проєкт резолюції, який пропонує адміністрації президента США Дональда Трампа посилити санкції проти Росії за порушення прав людини. Текст документа опублікували на сайті комітету із закордонних справ Палати представників США 11 травня.

Його авторами стали голова комітету демократ Еліот Енгель і республіканець Майкл Маккол.

Як ідеться в заяві конгресменів, проєкт резолюції засуджує практику політично мотивованих ув'язнень журналістів, опозиціонерів, представників громадянського суспільства й активістів, які виступають за релігійні свободи.

Документ закликає Російську Федерацію негайно звільнити осіб, визначених правозахисним центром "Меморіал" політичними в'язнями (у проєкті резолюції наведено їх список), а адміністрацію Трампа – накласти санкції на російських посадовців, відповідальних за порушення прав людини, в межах так званого акта Магнітського.

Енгель сказав, що проєкт резолюції, поданий представниками двох головних американських партій, є "сильним двопартійним сигналом Кремлю".

"[Президент РФ] Володимир Путін є жорстоким авторитарним діячем із багаторічним досвідом придушення громадянських свобод, включно зі свободою преси, свободою слова, політичної опозиції та демократії. Варто лише згадати насильницьке вбивство критика Путіна, [російського опозиціонера] Бориса Нємцова, щоб побачити, як Путін жорстоко придушує тих, хто виступає проти нього. Конгрес США підтримує героїв, які ризикують своїм життям заради свободи та демократії", – сказав голова комітету.

Маккол зазначив, що "Путін найбільше боїться правди".

"Російський президент перетворив верховенство права на інструмент репресій, змушуючи замовкнути журналістів, погрожуючи політичним опонентам і позбавляючи свободи цивільних активістів, українців, а також представників релігійних і етнічних меншин. Якби Володимир Путін дійсно вірив у свою здатність керувати [державою], він би заохочував незалежну пресу, вітав публічні демонстрації й виступав за вільні та чесні вибори", – переконаний республіканець.

Він вважає, що за допомогою політичних переслідувань Путін намагається приховати "свої численні невдачі".

У грудні 2012 року у США було ухвалено так званий закон Магнітського, який вводить персональні санкції щодо осіб, відповідальних за порушення прав людини та принципу верховенства права в РФ. Спочатку у список увійшло 18 осіб, переважно – співробітники правоохоронних органів, які, за версією укладачів списку, мали стосунок до розслідування кримінальної справи щодо юриста консалтингової компанії Firestone Duncan і аудитора фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського. "Список Магнітського" кілька разів розширювали.

Магнітський помер у слідчому ізоляторі в Москві 2009 року у віці 37 років нібито від проблем із серцем. Російські правозахисники стверджують, що представники влади свідомо ігнорували поганий стан здоров'я юриста, щоб змусити його мовчати про велике розкрадання коштів із російського бюджету.

У грудні 2016 року Конгрес США ухвалив "Глобальний закон Магнітського", того самого місяця його підписав тодішній президент США Барак Обама. Згідно із законом, президент США може запровадити санкції проти громадян будь-якої іноземної держави, якщо доведено, що вони мають стосунок до грубих порушень прав людини й корупції. Санкції можуть передбачати заборону на в'їзд у США та заморожування активів.