У Гонконгу приблизно 230 тис. людей вийшло на акцію проти закону про екстрадицію
Під час акції проти законопроєкту, який дозволив би владі Гонконгу екстрадувати в Китай тих, кого в Пекіні вважають винними у якомусь злочині, у Гонконзі відбулися сутички з поліцейськими.
7 липня в Гонконгу відбулася чергова акція протесту проти закону про екстрадицію в Китай, повідомляє South China Morning Post.
За словами організаторів, на неї прийшло приблизно 230 тис. людей.
Учасники маршу пройшли туристичними кварталами в центрі міста і дійшли до залізничної станції, яка пов'язує Гонконг із материковим Китаєм. Після цього поліція заблокувала вхід на вокзал.
Після того як організатори оголосили про закінчення акції, деякі демонстранти вирішили зайняти вулиці в районі Монг Кок і протистояти поліції до пізньої ночі. Правоохоронці заявили, що такі зібрання є незаконними, у підсумку почалися сутички.
Щонайменше двох людей було затримано. Ближче до півночі поліцейські звільнили практично весь район, але десятки людей усе ще збиралися в різних його частинах.
Донедавна влада Гонконгу відмовлялася видавати своїх громадян материковому Китаю через непрозорість юридичної системи й широке застосування смертної кари. Однак на початку 2019 року уряд міста оголосив, що дозволить екстрадицію у КНР, Макао і Тайвань.
9 червня сотні тисяч протестувальників уперше вийшли на вулиці Гонконгу проти закону, який дозволить екстрадувати людей у Китай. Противники законопроєкту штурмували барикади біля Законодавчої ради. Поліція застосувала проти протестувальників гумові кулі, газ і кийки.
Закон могли ухвалити 12 червня. Прибічники законопроєкту бачили в ньому інструмент для боротьби із транснаціональною злочинністю. Його численні противники заявляли, що з недовірою ставляться до судової системи Китаю.
Уряд Гонконгу на невизначений термін припинив розгляд поправок до закону про екстрадицію в Китай на тлі масових протестів.
16 червня протестувальники знову вийшли на вулиці. Вони наполягали на відставці прем'єр-міністерки Гонконгу Керрі Лам, деякі учасники закликали главу адміністрації міста попросити вибачення за появу такого законопроєкту.
Прем'єр-міністерка особисто попросила вибачення в активістів через суперечності в законопроєкті і пообіцяла, що його буде автоматично знято з порядку денного в липні 2020 року.