У Росії набув чинності закон про суверенний інтернет

У Росії з 1 листопада набула чинності більшість положень закону про гарантування безпечного функціонування російського сегменту інтернету. Про це повідомляє "Радио Свобода".

Згідно з документом, інтернет-провайдери зобов'язані встановити надане Роскомнаглядом обладнання, за допомогою якого відомство зможе здійснювати централізоване управління мережею під час виникнення загроз безпеці. За необхідності Роскомнагляд зможе від'єднати російський сегмент інтернету від всесвітньої мережі.

Обладнання також використовуватимуть для блокування заборонених ресурсів, але їх переліку поки не затвердили.

Положення про національну доменну зону та криптографічний захист, а також низка інших пунктів закону почнуть діяти із січня 2021 року.

Згідно з даними національної програми "Цифрова економіка", вартість реалізації закону може становити понад 30 млрд руб. (приблизно 11,6 млрд грн). Однак у компанії "Яндекс", як пише РБК, розкритикували таку суму і заявили, що аналізувати весь трафік, який наразі проходить, "не по кишені нікому".

У міжнародній організації "Репортери без кордонів" засудили закон і підкреслили існування загрози свободі інтернету в Росії.

14 грудня 2018 року в Державну думу РФ внесли проєкт закону, який передбачає роботу російського сегменту інтернету без під'єднання до всесвітньої мережі, в автономному режимі.

12 лютого 2019 року Державна дума Росії ухвалила в першому читанні законопроєкт про створення російського суверенного інтернету. Один з авторів проєкту, сенатор Сергій Клішас, заявляв, що уряд заклав на його реалізацію понад 20 млрд руб. (приблизно 7,8 млрд грн). Рахункова палата Росії дала негативний відгук законопроєкту, заявляючи, що він може зумовити зростання цін на товари і послуги на російському ринку.

16 квітня 2019 року законопроєкт ухвалили у третьому, остаточному, читанні.

22 квітня закон, автором якого є сенатор Андрій Клішас, ухвалила Рада Федерації.

Закон про "суверенний рунет" російський президент Володимир Путін підписав 1 травня.