У РПЦ заявили, що після розриву відносин із Константинополем Благодатний вогонь із Єрусалима зможуть приносити в Росію
За словами спікера глави Російської православної церкви патріарха Кирила священика Олександра Волкова, прибуття святинь Константинопольської церкви до Росії навряд чи можливе найближчим часом, однак із Благодатним вогнем із Єрусалима труднощів виникнути не повинно.
Труднощів із принесенням Благодатного вогню з Єрусалима в Росію на Великдень не буде, заявив ТАСС 16 жовтня прес-секретар глави Російської православної церкви патріарха Кирила священик Олександр Волков.
Водночас, за його словами, після розриву відносин із Константинопольським патріархатом прибуття святинь цієї церкви в Росію навряд чи можливе найближчим часом.
Він пояснив, що "принесення святинь є дією, яку виконують за спільною домовленістю двох церков чи їхніх окремих єпархій", і навряд чи можна говорити про такі домовленості між РПЦ і Константинополем найближчим часом.
Водночас, за словами Волкова, Благодатний вогонь на Великдень приносять із Єрусалима від патріарха Єрусалимського, і "тут немає жодних зв'язків із ситуацією, що склалася між Московським і Константинопольським патріархатами".
РБК зазначає, що серед реліквій, які зберігають у церквах і монастирях, що підкоряються Константинопольському патріархату, – Чесний пояс Пресвятої Богородиці, частини тернового вінця Спасителя, мощі святих, чудотворні ікони.
У 2003 році з Афона до Москви привозили мощі Андрія Первозванного. За чотири роки звідти ж фонд Андрія Первозванного організовував принесення мощей євангеліста Луки. У жовтні 2011 року з Ватопедського монастиря на Афоні було принесено одну з головних християнських святинь – частину пояса Богородиці. Її провезли 14 містами, у Москві доступ паломників було організовано у храмі Христа Спасителя.
Волков також розповів, що поки немає причин, за якими насельники російського Пантелеймонового монастиря на Афоні повинні покинути обитель. Юридично Афон підпорядковується саме Вселенському Константинопольському патріархату.
Синод Вселенського патріархату 11 жовтня скасував рішення 1686 року про передання української церкви в управління Московського патріархату, а також оголосив, що розпочинає надання автокефалії українській церкві. Найближчим часом відбудеться об'єднавчий собор українських православних церков – Київського патріархату, Московського патріархату та Української автокефальної православної церкви, на якому буде обрано предстоятеля єдиної помісної церкви. Саме він повинен отримати томос про автокефалію УПЦ. В УПЦ КП очікують, що це відбудеться в листопаді.
Патріарх Філарет вважає, що не менше ніж 10 ієрархів Московського патріархату вже готові перейти в об'єднану церкву.
15 жовтня Синод РПЦ ухвалив рішення про повний розрив євхаристійного спілкування з Константинопольським патріархатом. У засіданні брали участь двоє представників УПЦ МП – митрополит Київський і всієї України митрополит Онуфрій та Запорізький і Мелітопольський Лука.
Під євхаристійним спілкуванням у православ'ї мають на увазі принцип єдності між автокефальними православними церквами у Вселенській православній церкві. Розрив означає неможливість спільного служіння й участі в таїнствах для священиків і мирян Російської православної церкви та Вселенського патріархату.
У РПЦ 15 жовтня повідомили росіян, що вони не зможуть молитися і причащатися на Афоні. 16 жовтня священик Російської православної церкви Павло Островський зазначив, що молитися на Афоні росіянам можна, але вони не зможуть служити літургію і причащатися.
На Афоні, який також називають Святою горою, розташовані 20 православних монастирів. Вони самокеровані й наразі в юрисдикції Константинопольського патріархату. Це одне з головних святих місць для православних, об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.