У зломі "пошти Макрона" замішаний щонайменше один громадянин Росії, який співпрацював із ГРУ
Розслідування, проведені російськими виданнями "Муниципальный сканер" і The Insider, показали, що в зламаній пошті кандидата в президенти Франції Еммануеля Макрона було виявлено сліди редактури, виконаної користувачем на ім'я Георгій Рошка.
У зломі пошти Еммануеля Макрона, який переміг на президентських виборах у Франції, замішаний щонайменше один громадянин Росії, який співпрацював і, можливо, продовжує співпрацювати з Головним розвідувальним управлінням (ГРУ).
Про це йдеться в розслідуванні, проведеному проектом "Муниципальный сканер" і виданням The Insider. Обидва видання стверджують, що в метаданих фінансових документів штабу Макрона, що потрапили до WikiLeaks, було виявлено сліди редактури, виконаної користувачем на ім'я Георгій Петрович Рошка. Людина з таким ім'ям працювала в петербурзькому ЗАТ "Эврика".
Як показало розслідування, Рошка брав участь у щорічній конференції з паралельних обчислювальних технологій, де його було вказано як співробітника ЗАТ "Эврика". Ця компанія отримала чимало державних контрактів із підприємствами військово-промислового комплексу. Однак основний профіль компанії – постачання друкованої техніки та курси підвищення кваліфікації IT-співробітників і видавання сертифікатів.
Журналісти з'ясували, що 80% ЗАТ "Эврика" належать якомусь Олексію Миколаєву, який там працює. Другий співвласник Олександр Кіналь, який закінчив 1998 року відразу два університети – економічний і "Военмех". Установлено, що Кіналь у свій час був радником президента концерну "Алмаз-Антей", що виробляв зенітно-ракетні комплекси "Бук". А одне з його ключових робочих місць – компанія ЛОМО, яку приватизував на початку 90-х років тепер уже колишній повноважний представник президента РФ Володимира Путіна в Північно-Західному окрузі Ілля Клебанов.
Окрім Рошка, у конференції брали участь співробітники двох військових частин, які належать до 16-го центру ФСБ. За даними журналістів, фахівці цього центру займаються діставанням розвідувальної інформації за допомогою інтернету за межами Росії. Окрім того, ФСБ видала ЗАТ "Эврика" ліцензію на роботу з використанням відомостей, що становлять держтаємницю. Кілька компаній, підконтрольних сім'ї співвласника "Эврики" Миколаєва, теж мали таку ліцензію.
Як зазначили видання, сама схема держзакупівель військово-промислового комплексу є "системою для своїх", у якій дуже мало сторонніх людей, а основні постачальники пов'язані з ключовими функціонерами ВПК або міноборони.
Активіст проекту "Муниципальный сканер" Михайло Маглов у коментарі "Радіо Свобода" розповів, що "Эврика" заперечує, що Рошка у них працював.
"Документальних підтверджень спочатку отримати не вдалося, тому що організатори конференцій вилучили абсолютно всі списки учасників за всі роки. Вони зникли повністю. Єдине, що нам вдалося спочатку виявити, – список за 2014 рік. А далі відбуваються цікаві події. Удалося встановити, що ще один чоловік, який 2014 року як мінімум назвався співробітником "Эврики", буквально через рік, у 2015 році, уже публікує свої математичні наукові статті, називаючись співробітником центру спеціальних розробок міністерства оборони", – розповів активіст.
Він додав, що видання Insider надіслало запити всім учасникам конференції, і йому вдалося отримати програму конференції за 2016 рік, де Рошка назвався співробітником військової частини, яка належить до Головного розвідувального управління й відповідає за криптографію.
"Эврика" налягає на те, що вони не можуть проконтролювати, хто ким видається, але, мовляв, до цих співробітників вони не мають жодного стосунку. Наскільки ми розуміємо, це дійсно одні й ті самі люди, які на різних конференціях у різні роки виступають як представники різних організацій: десь військова частина, десь центр міністерства оборони, десь "Эврика". У нас немає жодного сумніву, що між собою вони пов'язані", – підкреслив Маглов.
На його думку, "Эврика" є цивільним прикриттям спецслужб, а публічна частина її роботи є лише невеликою частиною офісу.
"Ми припускаємо, що "Эврика" – це така школа кадрів майбутніх кіберрозвідників", – підсумував він.
Після першого туру президентських виборів у Франції штаб Макрона заявляв, що піддавався атакам хакерів, схожим на злом серверів Демократичної партії США під час президентських виборів 2016 року.
Напередодні другого туру виборів унаслідок хакерського злому стався масштабний витік даних електронного листування штабу Макрона. 9 Гб викраденої інформації розмістив користувач під ніком Emleaks на файлообміннику Pastebin, який дає змогу публікувати інформацію анонімно.
Національне агентство Франції з кібербезпеки не виявило слідів втручання російських хакерів у передвиборну кампанію Макрона, заявив глава агентства Гійом Пупар. За його словами, хакерська атака "була настільки проста", що здійснити її міг будь-хто.