Бельгії загрожує "угорський сценарій" через відмову підтримати кредит Україні – Politico
На саміті Ради Євросоюзу, який відбудеться 18–19 грудня у Брюсселі, основним завданням лідерів ЄС буде переконати прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера підтримати план фінансування України коштом $210 млрд заморожених активів країни-агресора Росії. Про це 10 грудня написало Politico з посиланням на джерела серед дипломатів.
Поки він не дав згоду на використання знерухомлених російських грошей, більшість яких зберігають у брюссельському депозитарії Euroclear, і вимагає додаткових гарантій для покриття ймовірних юридичних ризиків.
Бельгія оголосила низку вимог, щоб уникнути потреби самостійно повертати гроші Москві в разі скасування санкцій, якщо та вирішить оскаржити це рішення в суді. Де Вевер заявив, що не підтримає репараційного кредиту, якщо його занепокоєнь не врахують.
Дипломати намагаються знайти компромісне рішення, яке влаштує всі сторони, однак попереджають, що в разі подальшого блокування на бельгійського прем'єра чекає "угорський сценарій". Тоді його, як прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, котрий блокує санкції проти РФ, можуть "ізолювати". У такому разі лідер країни, яка довго була проєвропейською, опиниться в "незручному й надзвичайно складному становищі", констатує видання.
Якщо Бельгія не дасть згоди на репараційний кредит для України, її дипломати, міністри й лідери втратять свій голос за столом переговорів ЄС. Посадовці відкладуть на другий план список бажань і занепокоєнь країни щодо довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки, що спричинить уряду серйозні проблеми, особливо, коли переговори досягнуть вирішальної завершальної стадії за 18 місяців. Дзвінки бельгійського прем'єра залишатимуть без відповіді, думки щодо пропозицій ЄС не будуть запитувати.
Politico називає таку позицію суворим сигналом для країни, а ставки високими, пояснюючи це тим, що Україна наступного року зіткнеться з дефіцитом бюджету й буде змушена скорочувати видатки вже з квітня.
ЄС розглядає альтернативні варіанти фінансування України, зокрема спільний борг у межах майбутнього семирічного бюджету або внески окремих країн. Хоча Єврокомісія цього офіційно не пропонувала, дипломати обговорюють можливість використання національних коштів, і найімовірнішими учасниками називають Німеччину, держави Півночі й Балтії. Теоретично лідери могли б ухвалити кредит для Києва за допомогою кваліфікованої більшості, обійшовши вето Бельгії, але, за словами дипломатів, цього варіанта серйозно не розглядають.
Контекст:
10 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. У ЗМІ пояснювали, що пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації.
У жовтні де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не узгодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
15 листопада Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який керує замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.
3 грудня у Брюсселі Єврокомісія знову обговорила запропоновану "репараційну позику" для України на €165 млрд, сформовану на кошти заморожених російських державних активів. Ця ініціатива вже викликала опір Бельгії, яка вважає, що її позиції знову не врахували.