Bellingcat став у РФ "іноземним агентом". У список занесли ще дві організації та сімох журналістів

Мін'юст Росії заніс до реєстру ЗМІ-іноагентів ще сімох журналістів
Фото: depositphotos.com
Мін'юст Росії заніс розслідувальний проєкт Bellingcat до реєстру ЗМІ-іноагентів. Про це свідчать дані, що є на сайті відомства.

Bellingcat, на відміну від більшості інших ''іноземних агентів", не має ні юридичної, ні фізичної присутності в Росії, ідеться в заяві проєкту, опублікованій у Facebook 8 жовтня.

"Метою занесення Bellingcat, імовірно, є спроба обмежити можливості російських ЗМІ цитувати наші розслідування та поширювати наші висновки серед своєї аудиторії, що ще більше обмежує свободу преси у Росії", – ідеться у повідомленні.

Крім Bellingcat, до реєстру потрапили компанія-засновниця видання "Кавказский узел" (МЕМО) і компанія-власниця видання M.News (Mason GES Anonymous Foundation).

Серед фізичних осіб у список "іноагентів" потрапили директорка "Центра защиты прав СМИ" Галина Арапова, а також еколог, координатор коаліції "Реки без границ" Євген Симонов. Він – онук поета і письменника Костянтина Симонова.

Крім того, реєстр поповнило ще семеро журналістів:

  • Тетяна Вольтська ("Радио Свобода");
  • Катерина Клепіковська ("Север.Реалии");
  • Данило Сотников ("Дождь", співпрацював із "небажаною" організацією у РФ – виданням "Проект");
  • Андрій Захаров ("Русская служба BBC", співпрацював із "Проектом");
  • Єлизавета Сурначова ("Настоящее время", ексзаступниця головного редактора "Проекта");
  • Олена Соловйова ("Север.Реалии");
  • Роман Перл ("Настоящее время").

Контекст:

Закон про іноземних агентів ухвалили в Росії 2012 року. Будь-яку некомерційну організацію або громадський рух можуть занести у список агентів, якщо вони одержують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. Критеріїв, за якими визначають таку діяльність, у законі чітко не визначено.

Організації, які потрапили в реєстр, мають періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також указувати в інтернеті й у всіх публікаціях у ЗМІ, що вони є іноземним агентом. Порушення можуть призвести до мільйонних штрафів.

У листопаді 2017 року Росії ухвалено закон, який дає змогу визнавати іноземними агентами засоби масової інформації, які одержують фінансування з-за кордону.

У Росії іноземними агентами також можуть визнати фізичну особуяка поширює матеріали ЗМІ-іноагентів або бере участь у їхньому створенні, а також отримуєгроші або майно з-за кордону чи від російських юросіб, фінансованих з іноземних джерел.

Наразі до реєстру ЗМІ-"іноагентів" занесено 85 осіб і організації, серед ЗМІ – "Голос Америки", "Радио Свобода", "Крым.Реалии", "Настоящее время", "Медуза".

Наприкінці серпня головні редактори та видавці понад 20 незалежних російських видань висунули вимогу анулювати нинішній список ЗМІ-"іноагентів", скасувати закони про "іноземних агентів" і "небажані" організації. Вони підписали відкритого листа президенту Росії Володимиру Путіну та іншим чиновникам, в якому висунули вимогу анулювати нинішній список ЗМІ-"іноагентів", а також змінити чинне законодавство про "іноземних агентів". Кремль пізніше обіцяв розглянути внесення поправок у закон про "іноземних агентів", повідомляло "РИА Новости".

Проєкт розслідувань Bellingcat відомий матеріалами про катастрофу літака рейсу МН17 у липні 2014 року у Донецькій області, обстріли українських військ із території РФ, отруєння російського опозиціонера Олексія Навального. Наприкінці вересня у Bellingcat заявили, що завершили розслідування про найманців російської приватної військової компанії (ПВК) "Вагнер".