Білоруський опозиціонер Цепкало запропонував зібрати €11 млн на винагороду за арешт Лукашенка

Цепкало запропонував виплатити людині, яка затримає Лукашенка (на фото), €11 млн
Фото: ЕРА
Білоруський опозиційний політик Валерій Цепкало 27 травня оприлюднив у YouTube відеозвернення, в якому розповів про ідею виплатити €11 млн за арешт Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі.

"Учора пізно вночі ми запустили нову громадянську ініціативу. Сенс цієї ініціативи в тому, щоб зібрати достатню кількість коштів і передати їх як винагороду тим представникам силових структур або громадянського суспільства, які здійснять затримання й арешт злочинця №1", – сказав він.

За словами Цепкала, технологію збору створено в такий спосіб, що пожертвувані гроші будуть резервуватися на рахунку в людини, яка їх жертвує.

"Їх не будуть списувати до дня, поки Лукашенка не буде затримано і заарештовано. Після цього гроші підуть на спеціальний рахунок, який гарантовано (згідно із законодавством ЄС) піде на оплату винагороди тим людям, які знайдуть у собі достатню мужність, щоб виконати закони Республіки Білорусь, щоб здійснити міжнародне правосуддя. Я дуже сподіваюся, що цього разу в нас вийде. Я абсолютно переконаний, що й усередині системи є величезна кількість порядних, принципових людей, для яких служіння народу, служіння закону є не порожнім звуком", – сказав він.

Відео: Валерий Цепкало / YouTube

Контекст:

Цепкала називали одним із головних конкурентів Лукашенка на виборах, проте його до них не допустили – ЦВК Білорусі забракувала майже половину підписів, які штаб опозиціонера надав на підтримку його висунення. Побоюючись арешту, у липні 2020 року він поїхав у Росію, потім політик деякий час перебував в Україні, а зараз проживає в Литві.

У Білорусі проти Цепкала порушили кримінальну справу про хабарництво. Йому загрожує до 15 років в'язниці. Політика оголошено в розшук на батьківщині й у РФ.

У серпні в будинку Цепкала в Мінську відбувся обшук, його майно заарештували.

На початку лютого 2021 року Слідчий комітет Білорусі надіслав документи в Генпрокуратуру про ініціювання екстрадиції опозиціонера з Латвії.

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, котрий перебуває при владі з 1994 року та за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Станом на 27 травня в Білорусі політичними в'язнями визнано 423 людей, повідомив правозахисний центр "Весна". Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.

26 травня, за три дні після затримання опозиційного журналіста і блогера Романа Протасевича, представники білоруської опозиції повідомили, що демократичні сили країни починають готуватися до нової активної фази протесту.