Боррель вважає, що ЄС буде "украй складно" підтримувати з КНР "довірчі відносини", якщо Пекін не сприятиме політичному рішенню про припинення війни в Україні

Боррель зазначив, що не збирається "повчати Китай або давати поради"
Фото: EPA
Війна, яку в лютому минулого року проти України розпочала Росія, є "величезним викликом у плані безпеки" для ЄС.

Про це йдеться у промові верховного представника Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля, яку він планував виголосити під час візиту до Китаю, яку опублікувала 13 квітня Європейська служба зовнішніх зв'язків.

Боррель зазначив, що повномасштабне вторгнення в Україну, яким Росія "серйозно підірвала міжнародний порядок", засудила 141 країна – член ООН.

"Я не збираюся повчати Китай або давати поради – адже поважаю незалежність і суверенітет Китаю. Утім, маю сказати по-дружньому: для ЄС буде вкрай складно, якщо взагалі можливо, підтримувати з Китаєм довірчі відносини (чого я хотів би), якщо Китай не сприятиме пошуку політичного врегулювання, яке б ґрунтувалося на тому, що Росія виходить з території України, – сказав головний дипломат Євросоюзу. – Нейтралітет за умов, коли відбувається порушення міжнародного права, не викликає довіри. Ми не просимо нікого долучатися до нашої позиції. Ми лише просимо визнати, що в цьому випадку йдеться про грубе порушення міжнародного права".

Візит Бореля до Китаю планували після переговорів у КНР президента Франції Еммануеля Макрона і глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн 5 квітня.

Глава КНР Сі Цзіньпін провів переговори з Макроном. Президент Франції висловив сподівання, що Китай "приведе Росію до тями", зі свого боку Сі Цзіньпін сказав, що Китай і Франція як "тверді прибічники багатополярного світу й більшої демократії в міжнародних відносинах" мають здатність і відповідальність піднятися над "розбіжностями й перешкодами".

Боррель відклав візит до Пекіна через хворобу COVID-19.

Контекст:

Китай від початку нападу РФ на Україну демонструє нейтральну позицію і прямо не засуджує дій Москви.

За даними ЗМІ, Китай надає Росії технології, які їй необхідні для ведення війни проти України, а китайські компанії, зокрема і пов'язані з урядом, у 2022 році передали Росії приблизно 1 тис. штурмових гвинтівок, понад 12 тонн бронежилетів і запчастини для безпілотників.

Міністр закордонних справ КНР Цінь Ган запевнив главу МЗС України Дмитра Кулебу, що Китай не постачатиме зброї Росії, і поки що Київ не бачив доказів того, що такі постачання були, повідомляв Кулеба у 20-х числах березня.

30 березня міноборони Китаю заявило про готовність співпрацювати з російськими військовими за кількома напрямами.

В українській розвідці вважають, що навряд чи варто непокоїтися через постачання зброї Росії з Китаю. Про це заявив представник ГУР Міноборони України Андрій Черняк.

13 квітня The Washington Post з посиланням на дані російської розвідки, перехоплені Пентагоном, написала, що влада Китаю ухвалила рішення постачати Росії летальну зброю ще на початку 2023 року, видаючи її за товари цивільного призначення.