Данія до понад $2 млрд збільшила видатки на оборону Арктики, включно з Гренландією
Уряд і парламент Данії уклали угоду про збільшення видатків на оборону Арктики й Північної Атлантики до 14,6 млрд данських крон (понад $2 млрд). Про це 27 січня повідомило данське міністерство оборони.
Домовленість передбачає посилення військової присутності в Арктиці, зокрема в регіонах Фарерських островів і Гренландії. Там буде розгорнуто нові військові засоби. Ідеться про три військово-морські судна, додаткові безпілотники дальнього радіуса дії й супутники для збирання розвідувальних даних.
Пресслужба міноборони зазначає, що завдяки угоді вдасться покращити моніторинг і утвердження суверенітету в регіонах.
Безпекова ситуація потребує подальших ініціатив для її покращення, переконані сторони.
"Ми стикаємося із серйозними проблемами політики безпеки. Служба оборонної розвідки оцінює, що рівень загрози в Арктиці й Північній Атлантиці посилився. Тому ми повинні значно зміцнити захист у регіонах. Ми робимо це завдяки цій угоді, створеній у тісній співпраці з урядами Фарерських островів і Гренландії. Угода закладає фундамент, на якому ми будемо будувати наші дії в першій половині 2025 року", – заявив міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен.
Контекст:
Гренландія, автономна данська територія, є домом для великого американського космічного об'єкта і має стратегічне значення для США, оскільки розташована на найкоротшому шляху з Північної Америки до Європи, зазначає ВВС. Також вона має великі запаси корисних копалин.
Про те, що встановлення впливу над островом потребують американські національні інтереси, майбутній глава Білого дому Дональд Трамп заявив, відрекомендовуючи кандидатуру ймовірного майбутнього посла Вашингтона в Данії Кена Говері.
"Із метою національної безпеки і свободи в усьому світі США вважають, що володіння й контроль над Гренландією є абсолютною потребою", – писав тоді обраний президент США у своїй соцмережі Truth.
15 серпня 2019 року американське видання The Wall Street Journal повідомило, що на той момент глава Білого дому Трамп обговорював зі своїми радниками можливість придбання у Данії острова Гренландія. 18 серпня інформацію про зацікавленість із боку Білого дому до острова підтвердив економічний радник Трампа Ларрі Кадлоу.
Інформація викликала негативну реакцію в данських політиків. Прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен зазначила, що розмови про можливе придбання Сполученими Штатами острова Гренландія є абсурдними. Прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде сказав, що автономія "не продається і ніколи не продаватиметься".
24 грудня 2024 року уряд Данії оголосив про значне збільшення видатків на оборону Гренландії за кілька годин після того, як обраний президент США Дональд Трамп повторив своє бажання придбати Гренландію. Міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен заявив, що пакет є "двозначною сумою в мільярдах крон", що може становити не менше ніж $1,5 млрд. Тоді ж король Данії Фредерік Х змінив королівський герб, зробивши на ньому помітнішими Гренландію й Фарерські острови.
24 січня 2025 року глава міністерства закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен домовився з держсекретарем США Марко Рубіо обговорити разом із Гренландією безпеку в Арктиці.
25 січня Financial Times із посиланням на європейських високопосадовців написала, що президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови із прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен заявив про свою серйозність у намірі захопити Гренландію. У канцелярії прем'єр-міністерки Данії заявили, що не визнають інтерпретації розмови, яку надали анонімні джерела.