Данія заявила, що втручатиметься у проведення акцій зі спалення Корану
Влада Данії розглядає можливість втручатися у громадські акції з Кораном, якщо вони ображають інші країни, їхню культуру й релігію, а також можуть призвести до значних негативних наслідків. Про це йдеться в заяві, опублікованій 30 липня данським урядом.
У документі наголошують, що свобода слова залишається однією з найважливіших і широко застосовною цінністю в королівстві. Водночас, працюючи над розвитком співпраці з іншими державами, Данія хоче будувати партнерство з урахуванням ситуації з безпекою в Європі, а не сіяти розбрат між народами.
"Зараз ми зіткнулися із ситуацією, коли спалення священного Корану в Данії досягло такого рівня, що в багатьох частинах світу на різних континентах Данію розглядають як країну, що сприяє образі та приниженню культур, релігій і традицій інших країн. 15 урядів виступили із засудженням Данії. Наших послів викликали на переговори. У понеділок відбудеться засідання Організації ісламського співробітництва у зв'язку зі спаленням священного Корану в Данії та Швеції", – ідеться в заяві.
Уряд вважає, що дії деяких із протестувальників були спрямовані на те, щоб образити й спровокувати реакцію в інших країнах. Він "однозначно дистанціюється" й засуджує акції зі спаленням мусульманської святині, які є глибоко образливими та безрозсудними діями і вчинені кількома людьми, котрі "не представляють цінностей данського суспільства".
"Уряд Данії вивчатиме можливість втручання в особливі ситуації, коли, наприклад, ображають інші країни, культури та релігії й коли це може мати значні негативні наслідки для Данії, не в останню чергу через питання безпеки. Зрозуміло, це має бути зроблено в межах конституційно захищеної свободи вираження думок", – написано в заяві.
24 липня в Копенгагені двоє учасників акції протесту демонстративно спалили Коран біля будівлі посольства Іраку в Данії. Протестувальники були із групи, яка називає себе "Данські патріоти" і, за даними ЗМІ, уже проводила схожі акції. Учасники розтоптали Коран і підпалили книгу на таці з фольги на землі поряд із прапором Іраку.
Контекст:
У Європі вже кілька разів спалювали Коран на акціях протесту, погоджених із владою.
21 січня у Стокгольмі (Швеція) лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран на знак протесту проти вступу Швеції в НАТО. Reuters зазначало, що Палудану акцію дозволили, і в документах йшлося про те, що "протест був спрямований проти ісламу і спроби [президента Туреччини Реджепа] Ердогана вплинути на свободу вираження думок у Швеції".
Інцидент призвів до ускладнення відносин між Швецією й Туреччиною. Зокрема, Туреччина скасувала візит в Анкару міністра оборони Швеції, у межах якого планували переговори щодо розширення НАТО.
28 червня біля однієї з мечетей Стокгольма відбулася нова погоджена з поліцією акція протесту зі спаленням Корану. Організатор акції, 37-річний уродженець Іраку Салван Моміка, заявляв напередодні, що закликає Швецію "прокинутися". "Ми спалимо Коран. Ми скажемо: "Прокиньтеся, Швеціє. Це – демократія. Вона в небезпеці", – якщо вони скажуть, що ми не можемо цього робити", – сказав він. Перед тим, як Моміка спалив Коран, він намазав його беконом і вирвав кілька сторінок.
Через спалення Корану в різних країнах протестували мусульмани.
15 липня у Стокгольмі біля посольства Ізраїлю у Швеції відбулася акція, організатор якої раніше заявляв, що спалюватиме Тору й Біблію у відповідь на нещодавні спалення Корану в цьому місті. Проте організатор акції не став підпалювати книги, він заявив, що він мусульманин і інших книг мусульмани не спалюють. За його словами, мета акції – показати різницю між свободою слова й діями проти інших етнічних груп.