Дерипаска: Мене дуже просять цього не говорити, але я за мир

"Ми з такими викликами ще не стикалися. Залізна завіса вже опустилася. Мене дуже просять цього не говорити, але я за мир. За три тижні стане зрозуміло, що буде з банками. Подивимося, хто залишиться від наших партнерів. Думаю, ми дуже здивуємося, скільки їх залишилося. Їх можна буде перерахувати на пальцях руки... Беремо кризу 98-го і множимо на три", – цитує телеканал промову мільярдера.

У цьому виступі Дерипаска також висловився за перенесення столиці Росії, повідомляє видання "Тайга.инфо". "Потрібно поміняти систему управління. Я завжди говорив: навіщо нам столиця в Москві, якщо всі інтереси у нас в Азії. Й інший час підльоту ракет. Може, взагалі інший матиме вигляд, якщо це буде в Новосибірську, у Красноярську", – припустив бізнесмен.

Він також підтримав припинення війни у своєму Telegram-каналі, заявивши, що "мир дуже важливий", а затягувати переговори – "божевілля". Дерипаска нагадав, що хоча Україна – не ядерна держава, на її території, окрім законсервованої Чорнобильської АЕС, є активні атомні енергоблоки та сховища відпрацьованого ядерного палива.

"Для нетямущих – будь-який інцидент на цих об'єктах наші нащадки на території європейської Росії, України та Європи згадуватимуть нам усім ще років 200 із прокльонами", – написав бізнесмен.

Дерипаска закликав розпочати переговори про припинення воєнних дій ще 27 лютого.

Перший раунд переговорів відбувся 28 лютого у районі українсько-білоруського кордону. "Сторони визначили низку пріоритетних тем, щодо яких назріли певні рішення. Заради того, щоб ці рішення одержали якісь можливості імплементації у логістичні рішення, сторони їдуть для консультацій у свої столиці", – заявляв після зустрічі радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.

На другий раунд переговорів, окрім Подоляка, вирушили голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, міністр оборони України Олексій Резніков та заступник міністра закордонних справ України Микола Точицький. Арахамія повідомляв, що гуманітарні коридори – це "програма-мінімум" переговорів. Місця зустрічі делегацій не розкривали.

За підсумками другого раунду переговорів Україна не дістала результатів, на які розраховувала, але "сторони досягли порозуміння про спільне забезпечення гуманітарних коридорів для евакуації мирного цивільного населення, а також для доправлення медикаментів та харчових продуктів до місць найзапекліших боїв", повідомив Подоляк.

Контекст:

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні, зокрема, реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".

Жертвами російської агресії стало, станом на 28 лютого, 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 людей. Станом на 2 березня загинула 21 дитина.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.

3 березня ЗСУ повідомили про ліквідацію з початку вторгнення приблизно 9 тис. російських окупантів, десятків літаків, вертольотів, артилерійських систем, сотень бойових бронемашин та іншої техніки.

У міноборони РФ 2 березня відзвітували про 498 загиблих російських військовослужбовців. Свої втрати в Україні російське командування визнавало не з перших днів війни.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. До 3 березня позови проти Росії подали вже 40 країн.

У зв'язку із вторгненням в Україну більшість країн приєдналася до санкційних заходів щодо Москви. Це спричинило обвал економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.