Двоє іноземних лідерів виявилися значно проблемнішими для Трампа, ніж він очікував – The Hill

Двоє іноземних лідерів виявилися значно проблемнішими для Трампа, ніж він очікував, ідеться у статті. Автор додав, що кожен із них ускладнив для Трампа політичні розрахунки "не лише через страждання, які вони завдають українцям і палестинцям відповідно, а й через їхню неготовність змінювати курс".

Найрізкіша зміна в риториці американського президента відбулася щодо Путіна, який не зважає на наполягання Трампа припинити війну в Україні, наголошує ЗМІ. Загальний тон щодо Путіна кардинально відрізняється від лютого, коли Трамп і віцепрезидент США Джей Ді Венс публічно докоряли президенту України Володимирові Зеленському в Овальному кабінеті за нібито невдячність за американську допомогу, пише журналіст. Він нагадав, що у кількох заявах на початку року Трамп фактично покладав провину за війну на Україну. 

Причина зміни риторики очевидна: Трамп хоче завершити війну в Україні, а Путін не йде йому назустріч, вважає автор матеріалу.

Особливо дратує Трампа звичка Путіна проводити з ним ввічливі, конструктивні телефонні розмови – а потім, за кілька годин, Росія наносить жорстокі удари по українських містах, зазначає видання.

Однією з причин роздратування Трампа, імовірно, є те, що впертість Путіна ставить президента в політично незручне становище – американський лідер не завершує війну, але й не забезпечує вирішальну перевагу для України, розповів автор статті.

Під час торішньої президентської кампанії Трамп пообіцяв завершити війну в Україні "за 24 години". Ця обіцянка виявилася порожньою, і прориву не видно, підкреслює The Hill.

Як зазначили журналісти, стосунки Трампа з Нетаньяху ще турбулентніші, ніж із Путіним.

У першій каденції Трамп демонстрував чітко проізраїльську позицію, але після того, як Нетаньяху визнав перемогу експрезидента США Джо Байдена на виборах 2020 року, глава Білого дому охолов до нього, підкреслює медіа. Згодом він заявив, що ізраїльський прем'єр нібито відмовився від участі у спільній операції з ліквідації командира іранського корпусу "Кудс" Касема Сулеймані й США провели операцію самостійно в січні 2020 року, зазначає видання.

Політика Трампа залишалася чітко проізраїльською протягом перших шести місяців другої каденції, але риторика змінювалася різко, наголошує медіа.

Він закликав Ізраїль до припинення вогню ще до вступу на посаду – але не протестував, коли в березні Ізраїль зірвав перемир'я й заблокував доправлення гуманітарної допомоги до Гази більш ніж на два місяці, зауважив журналіст. Він додав, що Трамп також озвучував ідеї щодо "переселення" палестинців із Гази, навіть мріючи перетворити її на "курортне узбережжя" і відкрито не погодився з твердженням Нетаньяху, що в Газі немає голоду. 

У США з'являються ознаки того, що традиційна потужна підтримка Ізраїлю серед правих кіл починає давати тріщини, що ще більше ускладнює ситуацію для Трампа, вважає автор статті.

Трамп міг би чинити тиск на Нетаньяху, враховуючи масштаб американської допомоги Ізраїлю, але питання в тому, чи він захоче це зробити, повідомляє The Hill.

Російський і ізраїльський лідери ще тривалий час створюватимуть політичні труднощі для Трампа, резюмує медіа.