+11 Київ
Хто такий Касем Сулеймані?
Касем Сулеймані народився в 1957 році в південно-східній іранській провінції Керман у бідній селянській сім'ї. У 1979 році, незабаром після повалення монархії, записався в Корпус вартових ісламської революції (згодом КВІР перетворився на елітне військово-політичне формування) і прославився під час ірано-іракської війни 1980–1988 років: почавши війну лейтенантом КВІР, до її закінчення командував піхотною дивізією. У 1997 році Сулеймані очолив спецпідрозділ "Аль-Кудс" у складі КВІР, який відповідає за проведення спецоперацій за межами Ірану. На цій посаді, писала американська газета The New York Times, Сулеймані став "архітектором практично всіх значних операцій іранської розвідки впродовж останніх двох десятиліть".
На початку 2000-х генерал Сулеймані був відповідальним за боротьбу з наркотрафіком на ірано-афганському кордоні та ситуативно співпрацював з американськими військовими (у 2001-му США почали вторгнення в Афганістан у відповідь на теракти 11 вересня), допомагаючи визначати цілі в Афганістані, який був під контролем сунітського угруповання "Талібан", що ворогувало з шиїтською владою Ірану.
Сулеймані (у центрі) зробив військову кар'єру після ісламської революції в Ірані. У КВІР служив від моменту заснування підрозділу в 1979 році. Фото: EPA
У 2002-му співпраця припинилася – президент США Джордж Буш – молодший зарахував Іран до "осі зла", звинувативши у фінансуванні тероризму. У 2003-му Вашингтон звинуватив Тегеран у розробленні ядерної зброї, що, зрештою, призвело до введення міжнародних санкцій проти Ірану, у 2007-му під санкції Ради Безпеки ООН потрапив і Сулеймані.
США також звинувачували Сулеймані в убивствах американських громадян та опонентів влади Ірану. Журнал New Yorker писав, що генерала підозрюють в організації понад 30 нападів у всьому світі, зокрема в замаху на посла Саудівської Аравії у Вашингтоні. У 2011 році агент "Аль-Кудс" запропонував мексиканському наркокартелю підірвати дипломата, проте член картелю, до якого звернувся іранський агент, виявився інформатором американського управління з боротьби з наркотиками – замах провалився.
Окрім того, Сулеймані брав активну участь у сирійському конфлікті, надаючи підтримку силам президента Башара Асада. За даними Reuters, протягом 2015–2016 років Сулеймані чотири рази відвідував Москву, переконавши Росію розширити військову присутність у Сирії. “Газета.Ру" називала генерала "іранцем, який привів Росію в Сирію".
Колишній співробітник ЦРУ США Джон Магвайр охарактеризував командувача "Аль-Кудс" як "найвпливовішого оперативника на Близькому Сході, про якого ніхто не чув". Утім на батьківщині Сулеймані був дуже відомим. Як писав New Yorker, генерал мав репутацію "ідеального героя", на публіці поводився показово скромно. Його високо оцінював верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї (зокрема, називав "живим мучеником революції"). За інформацією ЗМІ, генерал був дуже близьким до Хаменеї – саме цим можна пояснити його політичний вплив у країні. Британська газета The Guardian зазначає, що Сулеймані, імовірно, був другою за значимістю людиною в Ірані після аятоли.
Про високий авторитет Сулеймані, писало Reuters, свідчить той факт, що у 2019-му він отримав із рук Хаменеї Орден Зульфікара (найвищу військову нагороду в Ірані), ставши єдиним, хто удостоївся ордена протягом 40 років від моменту перемоги ісламської революції.
У 2018-му, після того як президент США Дональд Трамп оголосив про вихід США з ядерної угоди з Іраном та анонсував відновлення дії санкцій проти Тегерана, Сулеймані вступив у заочну суперечку з американським президентом. “Ви починаєте війну, але ми закінчимо її. Ви не повинні ображати іранський народ", – написав він в Instagram (зараз повідомлення недоступне).
Сулеймані вважали близьким до аятоли Хаменеї. Фото: EPA
У 2019-му США оголосили КВІР – офіційне формування збройних сил іноземної держави – терористичною організацією. Окремо в указі Трампа було згадано й підрозділ "Аль-Кудс", яким командував Сулеймані.
Як загинув Сулеймані?
За даними The New York Times, Касем Сулеймані в ніч на 3 січня прибув до Багдада, щоб переконати іракську влада вжити жорсткіших заходів для придушення антиіранських протестів у країні. На виїзді з аеропорту колону Сулеймані атакував американський безпілотник. Разом з іранським генералом, за різними даними, загинуло від шістьох до 12 осіб, зокрема заступник командувача Сил народної мобілізації Іраку Абу Махді аль-Мухандіс.
У заяві міністерства оборони США підкреслено, що атаку санкціонував президент США Дональд Трамп.
У Пентагоні стверджують, що Сулеймані та його підрозділ відповідальні за "загибель сотень американських військовослужбовців та військовослужбовців країн-союзників і поранення тисяч інших". Генерал, ідеться в заяві, "активно розробляв плани нападу на американських дипломатів та військовослужбовців в Іраку й у всьому регіоні". Його вбивство, вважають у Пентагоні, має утримати Іран від подальших атак.
Один з автомобілів кортежу Сулеймані після американського удару. За даними AP, останки генерала вдалося ідентифікувати лише завдяки персню. Фото: EPA
Чому США атакували саме Сулеймані?
Формальним приводом для удару стала серія інцидентів в Іраку наприкінці 2019-го – на початку 2020 року. На думку влади США, саме Сулеймані організував напади на бази сил міжнародної коаліції в Іраку, зокрема атаку 27 грудня, унаслідок якої загинув один американець і було поранено кількох громадян Іраку та Сполучених Штатів, а також "схвалив напад на посольство США в Багдаді" 31 грудня. Незабаром після цього інциденту президент Трамп заявив, що "Іран буде нести повну відповідальність за жертви або заподіяння шкоди на будь-якому з американських об'єктів". "Вони заплатять дуже велику ціну! Це не попередження, це погроза", – написав президент США у Twitter.
Як повідомив газеті NYT американський високопосадовець, Вашингтон розпочав підготовку до спецоперації після нападу на базу США в Іраку 27 грудня. Водночас як потенційну ціль, зазначало Politico, Сулеймані розглядали щонайменше із 2006 року, але адміністрації Буша-молодшого та Барака Обами зрештою відмовилися від убивства генерала, вважаючи, що це може призвести до дестабілізації ситуації в регіоні та початку повномасштабної війни між Іраном та США.
На цю небезпеку вказують і нинішні опоненти президента Трампа. Джо Байден, віцепрезидент США за часів Обами й імовірний суперник Трампа на виборах президента у 2020 році, заявив, що американці "навряд чи стануть оплакувати" іранського генерала, але його вбивство може спровокувати ескалацію конфлікту по всьому Близькому Сходу. "Президент Трамп щойно закинув динаміт у порохову бочку", – написав він у Twitter.
Демократ із Палати представників Сет Молтон вважає, що вбивство Сулеймані знову ставить перед США "питання, із яким ми роками стикалися в Іраку: як убити більше терористів, ніж ми створюємо".
Агентство AP підкреслює, що законність підстав для вбивства Сулеймані також викликає сумніви: президент США має право діяти без схвалення Конгресу (спікерка Палати представників Ненсі Пелосі казала, що такого схвалення Трамп не одержував), але тільки в разі, якщо громадяни США або інтереси держави "стикаються з неминучою загрозою"; водночас Пентагон не надав доказів, що Сулеймані планував нові атаки.
Глава МЗС Ірану Джавад Заріф назвав убивство командувача "Аль-Кудс" "актом міжнародного тероризму з боку США", "надзвичайно небезпечною і дурною ескалацією". До помсти Сполученим Штатам закликали верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, президент Хасан Рухані та колишній командир КВІР Мохсен Резаї. Державне телебачення Ірану назвало вбивство Сулеймані "найсерйознішим прорахунком США за роки після Другої світової війни".
Убивство Сулеймані спровокувало масові антиамериканські протести в шиїтських ісламських країнах. Фото: EPA
Як зазначає AP, загибель іранського генерала може зумовити "потужну відплату і поставити під загрозу американські війська в Іраку, Сирії та за їхніми межами".
Президент США Дональд Трамп водночас неодноразово заявляв, що не хоче війни з Іраном. Про те, що він хоче миру, Трамп говорив і незабаром після нападу на посольство США в Багдаді, за два дні до вбивства Сулеймані. Керівник неурядової організації International Crisis Group Роберт Маллі (координатор Білого дому щодо Близького Сходу, Північної Африки та регіону Перської затоки в адміністрації Обами) вважає, що, незалежно від намірів Трампа, цей інцидент є "оголошенням війни".
Потенційний ірансько-американський конфлікт спровокував падіння американських ринків і зростання цін на нафту. Еталонна марка Brent незабаром після появи інформації про вбивство Сулеймані подорожчала до тримісячного максимуму: із $66,25 до $69,48 за барель. Це, зазначає Reuters, зі свого боку зумовило падіння вартості акцій авіакомпаній.
